*Продовження (Частина друга 2/2)
Тому спроба тиску США на Європу мала на меті:
🛑Перше — посіяти хаос та страх.
На цьому страху отримати від європейців всі бажані торгівельні рішення: мовчазне погодження на американські мита, контракти на газ та оборонку.
🛑Другорядний наслідок — це продемонструвати Києву слабку Європу, щоб склалось враження "треба підписувати будь-що зараз, що привезе міністр фінансів США, бо іншого шансу не буде".
Але стратегія паралізувати Європу не склалась, про що я написав вище. Європа зберегла єдину позицію і відповіла політично доволі дієво на тиск США. Як наслідок, стратегія тиску для США перетворилась на політичний провал з об'ємною критикою як всередині країни, так і за її межами.
➡️ Київ же отримав можливість казати американцям "ні", бо можна виступати не з позиції суто України, а позиції ЄС+Україна, що більш безпечно.
💬 Більше того, поки в Мюнхені відбувались свої події, у тому числі з "корисними копалинами", Шмигаль давав інтерв'ю для Politico, присвячене інтеграції України в ЄС, де запропонував європейцям співпрацю "з корисними копалинами".
❓ Як підвищити цінність угоди для США, щоб отримати більше натомість?
Через конкурентність пропозиції. Щось на кшталт політичного Прозорро, де не тільки буде США єдиним "покупцем" і тому Україна перебуває в безальтернативному положені без можливості казати "ні", а є і ЄС у всіх значеннях.
Оскільки в Білий Дім зайшли торгаші й торги йдуть за всіма питаннями одночасно: між США та ЄС, між США та Україною, між США та московією, між США та ЄС+Україною. І в цих торгах правил не буде, то ми будемо жити найближчі місяці в повному інформаційному хаосі. Тому вчіться "видихати". Всі методи тут будуть допустимі та прийнятні в рамках культури самого Білого Дому. Поки для нас є ЄС і ЄС не впадає в ступор перед погрозами США — ми маємо ресурс грати в таку гру.