🇹🇷 Турецька історія європейської співпраці. Про оборонну угоду між Анкарою та Брюсселем
💬 З минулих дописів ми знаємо, що ЄС допустить треті країни (Туреччину, наприклад) до «оборонних фондів» тільки у разі, якщо ці країни підпишуть договір про оборонне партнерство.
➡️ Сукупність інформації, яку я можу зібрати та запитати, дає таке уявлення: Анкара та Брюссель на фінальній стадії узгодження деталей. Драфт договору вже є, і йде фінальне узгодження його положень. Тому цілком можливо, що до кінця травня договір буде підписано.
Ситуація наступна:
⏩Туреччині потрібні кошти з ЄС, які Анкара може отримати з оборонних замовлень. Продукцією турецького ВПК цікавиться ціла низка європейських країн, але тепер замовлення стануть можливими лише тоді, коли Туреччина буде включена до списку третіх країн, з якими дозволені відповідні відносини завдяки європейському фонду переозброєння.
⏩ Європі ж потрібна друга за чисельністю армія НАТО як партнер. Стратегічний контроль за Босфором та Дарданеллами, Близькосхідний транспортний коридор. Країна, яка може без особливих вагань казати «ні» москві (якщо зацікавлені в цьому) та збивати за потребою літаки.
Ердоган зрозумів положення справ і, як це часто буває в його діях, вирішив скористатись цим положенням у всіх сенсах.
➡️ З одного боку Туреччина вперше за тривалий час активно зближувалась з ЄС, була присутня на всіх ключових заходах, а з іншого — Ердоган, відчувши велику зацікавленість Брюсселю, вирішив, що може скористатись ситуацією та усунути політичного конкурента без ризику катастрофічно зруйнувати відносини з країнами ЄС. Оскільки ті будуть перед вибором: «стратегічна необхідність» чи «дотримання принципів».
⏩ Більшість провідних країн ЄС відзначились переважно заявами з легкою критикою чи нейтральними. Лише адміністрація Шольца виступила з різкою критикою, але майбутня нова адміністрація Мерца оперативно уточнила, що вони засуджують події, але вважають і сподіваються, що оборонна угода з Туреччиною буде підписана.
Угоду з Туреччиною просуває Польща 🇵🇱, яка зараз є країною, що головує в ЄС. За час свого головування Варшава планує підписати цю угоду.
Поляки просувають ці процеси з двох причин:
🛑1) Туреччина для Польщі є цікавим елементом в рамках «пояса стримування москви»;
🛑2) Польське Міноборони зацікавлене в певному турецькому озброєні, яке має непогану якість за помірну ціну.
Угода про торгівлю та оборонну співпрацю між ЄС та Туреччиною проходитиме через процедуру кваліфікованої більшості. Тому Анкара уникне традиційного вето від Греції та Кіпру.
➡️ У стратегічному плані зближення Анкари та Брюсселя є корисним для України 🇺🇦. Тому через спробу Ердогана усунути опозицію і відповідні події в мене виникло занепокоєння, що процес підготовки угоди зірветься. Але цього не відбулось.
Очевидно, ЄС неофіційними каналами передав сигнали, що призвело до часткового пом’якшення намірів Ердогана щодо Екрема Імамоглу та протестувальників. Але відкотити ситуацію назад він вже не може.
Ердоган правильно оцінив позицію, що ЄС зараз буде більше зацікавлений у стратегічній оборонній співпраці з Анкарою, ніж у руйнуванні угоди задля захисту турецької опозиції.
🔄 Проте, схоже, Ердоган недооцінив масштаб внутрішніх наслідків, що спонукатиме турецького лідера до ще більш жорстких дій, а це зрештою може стати останньою краплею терпіння ЄС, для якого ситуація є неприйнятною. Проте через низку причин європейські столиці поки що «стримуються».
➡️ Тому станом на зараз угода між ЄС і Туреччиною не зірвана і має рух, але перебуває під загрозою зриву, якщо ситуація в Туреччині загостриться і Брюссель вже не буде в змозі НЕ реагувати на неї.