*Продовження (Частина друга 2/2)
Сам випадок з SignalGate
💬 Для мене Волтц, як кадровий службовець, навчений на протоколах, під наглядом Сьюзан, у якої вже імідж як «крижана леді» чи «око Саурона». Припуститися помилки в такій ситуації дуже важко.
Бо це не одна помилка, а ціла серія порушень протоколів, про які Волтц 100% знає.
➡️ 1. Не використовують приватні телефони в державній комунікації – це перше порушення протоколу.
➡️ 2. Використання самого Signal для обговорень питань нац.безпеки — це друге порушення.
➡️ 3. Присутність третіх осіб (редактора Atlantic) під псевдонімами — теж цікава штука. Чи багато у Вас журналістів опозиційної партії записані в телефонній книзі у вигляді скорочень ініціалів, особливо, якщо Ви не пам’ятаєте, коли точно спілкувались з ними?
➡️ 4. Додавання до чату. Тобто, якщо взяти за основу, що скорочення ініціалів збіглися з головою комітету з торгівлі, то чому факт наявності кількох таких ініціалів не викликав питань під час перевірки перед додаванням? Виходить, ще одна халатність.
➡️ 5. При додаванні людини до чату, учасники бачать, як вона підписана в Signal, тобто і тут співпало, що був псевдонім (скорочення літер) безпосередньо вже у редактора Atlantic.
А ще це все відбувається в цікавий момент:
➡️ Коли Віткофф перебуває безпосередньо в москві – а це означає, що сам факт існування цього чату вже створює ризик витоку даних нацбезпеки від основ його створення (переписка, паролі, пошти).
➡️ Коли Тулсі Габбарт на Близькому Сході – і це створює аналогічні ризики.
➡️ Як від учора ми знаємо з оприлюдненої другої частини переписки, то редактор Atlantic там фактично від початку обговорень і оприлюднення планів.
Особливий момент — як розвивається ситуація:
🛑Етап 1. Гегсет і Тулсі активно заперечують у ЗМІ існування інформації про даний чат.
🛑Етап 2. The Atlantic публікує частину переписки, спростовуючи заяви Гегсет і Тулсі.
🛑Етап 3. Гегсет і Тулсі тоді дають пояснення перед Конгресом, заперечуючи факт обговорень у чаті чутливої інформації. Тулсі так і не змогла згадати, де вона в той тиждень була на Близькому Сході.
🛑Етап 4. Зʼявляється друга порція скринів з чату, які підтверджують, що Гегсет виклав повний план по днях і видах озброєння, які будуть застосовані в Ємені.
І тут два питання:
❓ Перше — чому виклали другу частину із затримкою (чекали?)
❓ Друге — чому Гегсет і Тулсі, які знали, яка інформація була в чаті, були настільки впевнені, що вона не випливе і не зруйнує «їх захист».
Це ж найпростіше: щоб визначити, що саме знає Джеффрі Голдберг, достатньо продивитись історію, коли він був доданий до чату, бо те, що було в чаті до цього моменту, він би не міг бачити. Все інше він потенційно міг заскріншотити.
🛑Етап 5. Стаття Spiеgel, яка раптово знаходить інформацію з відкритих джерел, що в мережу злиті телефони, пошти й навіть паролі від акаунтів американських топчиновників, частина з яких могли бути в Signal.
➡️ Видання доходить до висновку, що перепискою в групі міг володіти не тільки редактор американського журналу The Atlantic Джеффрі Голдберг, але й спецслужби інших країн, особливо якщо буде встановлено, що Віткофф чи Тулсі користувались незахищеним зв’язком під час перебування першого в Москві, а другої — на Близькому Сході.
Тому й у Тулсі раптова амнезія перед Конгресом — вона не може згадати де була два тижні тому, бо на це питання, схоже, відповідатиме адвокат.
💬 Публікація Spiеgel – це класична технологія безпечного зливу, коли зливаєш безпечно сенсацію за межами країнами, але в такому виданні, що побачать всі. Так оперативно знайти інформацію про паролі, пошти та акаунти, мені видається малоймовірним, що це суто робота Spiеgel.
Історія далеко не завершена. «Помилування Волтца Трампом» не ставить крапку, і, на мою думку (увага! вона може бути помилковою), за всім цим стоять набагато ширші та цікавіші процеси.
У будь-якому разі для України 🇺🇦 це корисно, бо основна атака тепер йде на Тулсі та Гагсета, які дали брехливі свідчення перед Конгресом.