Три складові, які можуть завдати Трампу поразки та зменшити його деструктивний вплив. (Частина Перша 1/2)
І зараз ми проговоримо лише про одну, а всі інші будуть доступні трохи пізніше у великому матеріалі на порталі.
📌 Потенційна арктична стратегія ЄС щодо обмеження деструктивного впливу Трампа.
Потенційно, арктична стратегія ЄС могла б обмежити можливість політичних маневрів для Трампа, скувавши того внутрішньою критикою, що стало б наслідком його політики.
💬 Можливо, не всі помітили, але з обранням прем’єром та главою Ліберальної партії Канади Марка Карні поведінка Білого дому стала трохи інакшою. Можливо, відхід від справ Трюдо, якого ненавидів Трамп, змінив ситуацію, але відбулась ще низка подій у рамках одного контексту, що має непомітний, але доволі цікавий вплив.
➡️ У Канаді 🇨🇦 знову заговорили про створення з ЄС спільного простору та про потенційний вступ північноамериканської країни до ЄС. Ба більше, новоспечений прем’єр Карні зробив свій перший візит до Європи, де натякнув про глибоке коріння канадців з європейцями.
🔗 І, як не дивно, то одразу на фоні таких розмов були проведені дослідження Abacus Data, які засвідчили, що 46% канадців позитивно ставляться до ідеї вступу в ЄС та загалом у 68% мають позитивне ставлення до ЄС. Натомість проти виступили 34%.
➡️ У ЄС привітали ці результати канадців, але швидко заперечили можливість приєднання Канади до ЄС відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз.
⏩ Насправді Брюссель цією заявою недалекоглядно руйнує свою привабливу конструкцію тиску на Трампа.
Детальніше⤵️
США бажають виходу до Арктики, який був би ширшим, ніж той, що забезпечує їм нині Аляска. І тут питання енергоресурсів насправді вторинне, оскільки їх поки що нерентабельно добувати через вартість розробки. Але попри це Арктика зберігає стратегічний енергетичний потенціал, що може становити 30% світових запасів, і є місцем покладів вкрай рідкісних мінералів, а головне — привабливим аванпостом у торгівлі, майбутніх космічних перегонах, ракетних програмах стримування і подібних стратегічних сферах.
Питання Арктики є не лише пріоритетом адміністрації Трампа, а й інтелектуальною домінантою в аналітичних колах США. Звісно, що більшість у США розглядали «доступ до Арктики» через призму договорів та партнерств, а не шантажу, тиску та погроз анексією територій союзників.
➡️ Тож, натяк на те, що «арктичні амбіції США» можуть зазнати стратегічної поразки через необдумані дії Трампа та його адміністрації може стати внутрішнім чинником потужної критики з боку впливових інтелектуальних та медійних кіл, які відстоювали ідею «Арктичної експансії».
Але таку загрозу амбіціям США треба створити. І ситуація з розмовами в Канаді про ЄС – це найкращий варіант, який треба розігрувати.
➡️ Неважливо, чи буде рух Канади в ЄС зрештою реальним вибором, чи ні. Сам факт розмов про таку можливість уже є вкрай некомфортним для США. Для тиску на США достатньо було б кількох показових публічних жестів, щоб окреслити цей процес.
🔄 А головне — щоб у медіапросторі сформувався відповідний ланцюжок взаємозалежностей:
«Необдумані дії Білого Дому відштовхнули Канаду від США та підштовхнули до ЄС, що може спричинити для США втрату арктичних можливостей».
Арктична вісь Канада–Гренландія–ЄС створила б загрозу для амбіцій США і змусила б зм’якшувати риторику Білого дому, щоб відкотитися до статусу кво (коли можливими були партнерські переговори). Тобто, зменшити шантаж та тиск.
*Продовження у наступному пості👇