Нові мита Трампа: як це вплине на Україну
Хоча нові мита, запроваджені Трампом, матимуть негативні наслідки для світової економіки, для України їхній вплив буде помірним, а в певних аспектах навіть позитивним.
➡️ Енергетичний фактор
Мита, запроваджені найбільшою економікою світу, неминуче сповільнять світову економічну активність, що, своєю чергою, призведе до зниження попиту на енергоносії, передусім на нафту. Наприкінці квітня очікується перший звіт ОПЕК щодо збільшення видобутку нафти, що, у поєднанні зі спадом економічної активності, чинитиме тиск на зниження її ціни.
Поки що падіння цін на нафту стримується загрозами військової операції проти ірану та можливим блокуванням Ормузької протоки, але з часом ці політичні ризики втратять актуальність.
➡️Геополітичний фактор
Трамп несвідомо, підштовхує Європу до більшої автономії. Чим напруженішими стають відносини між США та Європою, тим сильніше в ЄС звучать голоси за посилення комплексної незалежності від США. Це своєю чергою підвищує стратегічну значущість України для Європи.
У березні Україна була офіційно включена до "Білої книги" європейської оборони, де її визнано невіддільною частиною архітектури безпеки ЄС. У документі прописані конкретні заходи щодо підтримки України.
➡️ Вплив на військово-промисловий комплекс (ВПК)
Чим більше США провокують розбіжності між Брюсселем і Вашингтоном, тим привабливішою стає співпраця України та Європи у сфері оборонної промисловості. Єврокомісар з оборони А. Кубілюс зазначив, що Україна може стати опорою європейської системи безпеки. Досвід українського ВПК у виробництві великої кількості зброї за прийнятною ціною може стати основою для розвитку європейської оборонної індустрії, особливо у сфері безпілотників та ШІ, зазначав єврокомісар.
"Смішно і грішно", що США вже офіційно висловили невдоволення європейським оборонним фондом, який надає пріоритет закупівлі у виробників із ЄС, включаючи Україну, а не в американських компаній.
➡️ Економічний фактор
Мита Трампа матимуть відносно невеликий вплив на Україну, оскільки їхня ставка становить лише 10% (мінімально можливий рівень). Крім того, експорт України до США у 2023 році становив лише 500 млн$, тоді як імпорт — 2,8 млрд$.
Однак цікавим є інший аспект. В інтернеті ходять меми, що Трамп запровадив мита навіть проти пінгвінів на безлюдних островах, але насправді мета цих заходів — запобігти "юридичним оптимізаціям" підмитних країн, коли компанії просто змінюють реєстрацію, щоб уникнути мит. У випадку з "пінгвінами" — це унеможливити для австралійських компаній подібний крок.
Серед європейських країн мінімальну ставку 10% отримали лише Велика Британія, Україна, Туреччина, Андорра та Гібралтар. Якщо мита будуть довготривалими, європейські компанії можуть почати оптимізувати юридичні схеми експорту (зміна "made"). Оскільки значний експорт з Андорри чи Гібралтару виглядав би підозріло, Україна може стати привабливим напрямком для таких схем, хоча поки не на рівні привабливості ВБ, але як мінімум на рівні привабливості з Туреччиною маємо змагатись.
Наше поступове зближення з ЄС, яке триває швидше, ніж у Туреччини, та можливе майбутнє входження до єврозони створюють додаткові стимули для європейських компаній обирати Україну як місце для "оптимізації".
Але це якщо митна війна буде дійсно довготривалою.
↪️ Поки же загальна стратегія США наразі виглядає так, що Трамп використовує тарифну політику як інструмент політичного та економічного тиску.
Ймовірна стратегія Вашингтона полягає у наступному:
➡️ Оголосити про запровадження митних тарифів за єдиним принципом для всіх.
➡️ Дочекатися, коли частина країн вирішить уникати торгової війни та піде на переговори.
➡️ Подати ці переговори як "перемогу" США в митній війні.
➡️ Чинити тиск на ті країни, які вирішать відповісти дзеркальними заходами.
➡️ Ігнорувати країни, які просто змиряться з новими митами без відповідних дій.
Фактично, стратегія базується на грі "на слабо". США хочуть використати страх світу перед економічною рецесією, змушуючи країни поступатися в торгових питаннях.