Торгове божевілля: команда Трампа прорахувалась і як це може використати Україна
💬 Ні, у цьому дописі я з Вами не буду обговорювати, чи був фондовий ринок дійсно роздутий, чи ні. Це зона компетенції фондовиків та економістів. Ми з Вами розглянемо виключно ж політичні аспекти, де я спробую аргументувати певні речі.
▶️ Бачення Трампа щодо торгівельної війни.
Можна довго полемізувати, хто вплинув на Трампа та його «економічні погляди» (є цілий перелік потенційних осіб та установ), але можна беззаперечно сказати, що саме таких кроків і хотів Трамп. Саме такої тактики дій.
➡️ Він хотів цього, бо така тактика за задумом вкладалась в картинку світу самого Трампа – «укладати угоди». Якщо ми візьмемо виступи Трампа, то термін «угода» є одним з головних. Трамп хоче «угод» з усіх питань. «Укладення угод» — це стиль його життя, ознака ефективності для нього.
💬 Ні побудова стратегій, ні реалізація чогось комплексного зараз не керують діями Трампа. Він не розглядає політику чи економіку як щось цілісне та взаємозалежне. Він не розглядає це як «систему» в широкому розумінні терміну. Хоч і переконує інших, що його дії — це стратегія, щоб виправити зламану систему.
➡️ Розв’язати торгівельну війну у світі – це не було стратегією. Це було тактикою. Тактичним ходом, який за задумом мав би вивести інші країни на «угоди». Власне, про це вже говорив в інших дописах.
▶️ Чому торгова війна схоже не наближає угоди?
Щоб так ствердно сказати, ще треба поспостерігати якийсь час (місяць-два). Але в мене є внутрішній компас: якщо Трамп включає турборежим створення альтернативної реальності — значить, щось йде не за планом. Зараз Трамп на трьох заходах активно переконував, що стоїть черга з країн готових укладати угоди, і що це — ціль торгової війни.
Це правда. Ціль торгової війни — вивести на угоди. Але що стоїть черга з угод — я сумніваюсь. Пояснюю⤵️
➡️ Публічно Трампу не потрібна угода з Гваделупою — Трампу треба досягти вигідних угод з кількома суб’єктами:
• Китаєм;
• ЄС;
• Канадою;
• Мексикою;
• Австралією;
• Японією та Тайванем.
➡️ Тобто з тими, кого він атакував впродовж всієї кампанії й в кого вкладені тисячі медіагодин для звинувачень у «шахрайстві».
Але реальність від розрахунків самого Трампа виявилась іншою.
Поки не схоже, що ключові актори, проти кого розрахована торгова війна, квапляться здавати позиції:
🇨🇳 1. Китай — для нього поступитись зараз США є неможливим, оскільки в період трансформацій багатополярного світу це для Пекіна неприйнятно. Неприйнятно перед третіми країнами продемонструвати слабкість.
🇨🇦 2. Канада — дає публічні сигнали, що готова до перемовин, але це більше пояснюється спільним кордоном зі США та бажанням не провокувати неврівноважених. Зрештою, з боку Канади це радше схоже на імітацію готовності йти на поступки Вашингтону, ніж реальну готовність. Навряд Карні готовий підставитись під виборчі звинувачення у зраді національних інтересів та позбавити себе того, що відновлює рейтинг.
🇪🇺3. ЄС — схоже, теж не збирається «укладати угоду» так швидко, як треба Трампу. Цього тижня в Брюсселі пройдуть узгодження щодо запровадження додаткових мит на американські товари. Якщо ще терпимо те, що французи (Макрон) прямо закликали бойкотувати товари зі США, то те, що Шольц/Мерц підтримали стратегію дзеркального тиску — це ознака проблем для тактики Трампа.
➡️ Найслабшим з переліку є ЄС, але якщо Брюссель не поступиться та не піде на швидку угоду, то Трамп опиниться у вкрай уразливому положенні. Тоді тактика на «швидкі угоди у бік задоволення інтересів США» провалиться. Це означає, що публічна ситуація для Білого дому буде тільки загострюватись, бо швидких угод не буде, але є швидкі наслідки.
Що це означає для України? 🇺🇦
Що з одного боку, угода щодо «рідкоземельних ресурсів» для США стає ще більш необхідною, а з іншого — ця угода розчиняється в цілому переліку проблем для Білого дому. А це — поле маневру для України уникати угоди в її редакції зараз.