*Продовження (Частина друга 2/2)
Але щось пішло не так ⤵️
➡️ Спочатку Кая Каллас, очільниця європейської дипломатії, провела термінову пресконференцію. Вона прямо заявила🗣: Європа ніколи юридично не визнає Крим російським. Ця чітка позиція ЄС різко знизила ризики для України.
➡️ Після цього Володимир Зеленський оприлюднив офіційну заяву, яка встановлює українську рамку перемовин🗣:
⏩ Юридичне визнання Криму — поза будь-яким обговоренням.
⏩ Українська делегація уповноважена вести мову лише про 30-денне безумовне припинення вогню.
Усі інші ініціативи — неофіційні, без юридичної сили, навіть якщо окремі учасники української делегації будуть продавлені й вимушені ситуативно "погоджуватись" чи "кивати головами", то це в рамках їхньої приватної ініціативи, а не делегованого їм мандату. Тому це не матиме сили.
🔄 Після цього моментального Рубіо відмовляється їхати у Лондон (за словами прессекретаря, держсекретар різко згадав, що в нього багато справ). Насправді Рубіо, в рамках боротьби з Віткоффом, не хоче асоціювати власне прізвище з якимись «провалами», що неодмінно очікувало б сьогодні делегацію Трампа в Лондоні через відсутність результату.
➡️ Далі в Лондоні скасовується окрема зустріч голів МЗС Європи та України, бо саме на ній мали перед США випрацьовувати спільну позицію, а оскільки поведінка Рубіо демонструє, що зустріч фактично не відбудеться (так, як мала б), то, відповідно, відпадає потреба в роботі МЗС на цю зустріч.
Якщо для України зараз більш-менш все зрозуміло, то Білий дім європейським партнерам вчергове продемонстрував, що американці зацікавлені в насадженні власних інтересів всім, а не в конструктивних партнерських обговореннях. І це насадження вже межує з відвертим неоколоніалізмом найгіршого зразка.
➡️ Тепер Білий дім у незручній позиції, бо їх гра «беріть, або ми уходимо» грає проти лідерства США. Очевидно, тепер адміністрація Трампа зробить вигляд «ми уходимо», щоб не здаватись «слабкими» перед Європою.
І це буде певний період. Але ситуація така, що американцям неможливо просто взяти й вийти — це означає чергову втрату світового морального та фактичного лідерства.
➡️ А самовиключення США з багатьох процесів, які ж самим американцям безпосередньо й потрібні для втримання лідерства, буде провальною політикою. Забагато процесів зараз у світі пов’язані з Україною та Європою, і попри дитячу істеричність, Білий дім дізнається, що не зможе бути тривалий час «поза процесами».
Попри те, що американці мають ще достатньо механізмів тиску та впливу (і ми про це дізнаємось), вони самі ж себе заганяють у доволі слабке міжнародно-політичне положення, що вже межує з логікою якогось самознищення.