Угода про корисні копалини дає відповідь на те, чому Зеленський в останні тижні відкрито почав критикувати Китай
💬 Загальні положення угоди вже описали люди, які безпосередньо залучені у цей процес, а я узагальню та зверну увагу на певні цікаві моменти.
Від першочергового, відверто неоколоніального вигляду, цей варіант виглядає більш-менш прийнятно, де, на перший погляд, зберігається хоч видимість балансу інтересів.
🇺🇦 Що Україна змогла відстояти?
🛑Що раніше надана допомога НЕ включається в угоду, тобто у фактичний борг України.
🛑Рівне та пропорційне управління.
🛑Угода поширюється виключно на нові розробки родовищ корисних копалин (ренти та ліцензії), а не на чинні. Тобто, угода не стає навантаженням на поточний бюджет України.
🛑Відтермінування роялті та блокування виведення капіталу на проєкти за межами України.
🛑Збережено власність та право визначати «де» і «що» можна добувати відповідно до Законів України.
🇺🇸 Що отримують США?
🛑Що Китай, або будь-хто інший не з партнерів США не будуть мати доступ до українських ресурсів.
🛑Трамп отримує дві ресурсні угоди по Україні та ДР Конго, які стануть на певний час його медійним мейнстримом.
🛑Фонд — це «free tax zone» для американських інвестицій.
➡️ Щодо фінансової сторони угоди, то для США зрештою вона виявилась другорядною (пори постійні заяви Трампа про 500 млрд, 300 млрд чи 100), і дуже добре, що першочерговий максималістський тиск був витриманий Україною. Фонд буде накопичуватись шляхом відрахування 50% від виключно НОВОЇ ренти та ліцензій.
➡️ Звучить доволі об'ємно — ліцензії на нафту, газ та інші природні ресурси і може здатись, що наші відрахування у Фонд сильно вдарять по майбутніх бюджетах України, — але в цифрах це виглядає трохи інакше.
Для прикладу: у бюджеті 2025 року всі поточні рентні відрахування в український бюджет складають 58,1 млрд гривень, або 1,38 млрд$, або це 2,5% від всіх (без кредитних і грантових) доходів України. АЛЕ це відрахування від чинних, до яких Фонд НЕ має відношення. Мова про нові. А ці цифри просто даю для розуміння про які об'єми мова.
➡️ Фонд зможе працювати, коли в ньому буде капітал (реальний) для інвестування в нові розробки родовищ та супутньої інфраструктури.
Капітал може утворитися двома шляхами: перерахуванням зі США чи очікуванням, поки наші відрахування — 50% від нової ренти та ліцензій — наповнять Фонд до достатніх обсягів для інвестування.
🇺🇸 Трамп навряд чи буде перераховувати реальні кошти до Фонду (найбільш оптимістично — що буде нова військова допомога у вигляді внеску у Фонд, але це не капітал, який Фонд може використати для інвестування).
➡️ Тож реальний капітал Фонду буде утворюватися шляхом відрахувань 50% нових рент та ліцензій з України. Але ці податкові відрахування навіть чинні (які НЕ включаються у Фонд) — складають лише 1,38 млрд, а 50% — це взагалі було б лише 700 млн.
А ми кажемо про НОВІ ліцензії та ренти. Тобто, щоб вийти на прийнятні цифри, треба стимулювати український видобувний сектор не на 10-20-50%, а в рази. А це — спочатку інвестиції (мільярдні), а потім — це дасть відрахування у Фонд. Вранці гроші — ввечері товар.
⏩ Тож ця угода більше не економічна, а геополітична.
Геополітична, бо в рамках гонитви між США та Китаєм за світовими стратегічними ресурсами США умовно «застовпили» ключовий пункт (який не просто так оперативно зазначив Держдеп): «що жодна держава чи особа, яка фінансувала московську військову машину, не матиме права брати участь у відбудові України».
В першу чергу американці гарантували собі, що Китай не має права заходити в Україну.
➡️ І це і є відповідь на те, чому минулого тижня Зеленський несподівано відмовився від традиційної обережності щодо висловлень у бік Пекіна і вперше відкрито звинуватив Китай у підтримці й, що головне, у постачаннях обладнання та компонентів озброєння до московського ВПК.
Відповідь — цей пункт в угоді, який зазначив Держдеп, і для якого Україна офіційно мала звинуватити Китай, щоб Пекін підпадав під цей пункт.