🇪🇺 Шлях до першоджерел: або чому європейське НАТО має згадати своє минуле (Частина перша 1/2)
Більшість дискусій щодо НАТО точиться довкола двох питань:
🛑Чи дійсно НАТО застосує пʼяту статтю у разі потреби?
🛑Чи дійсно США прийдуть на допомогу Лондону, Парижу, Берліну?
До речі, це питання, яке ще ставив Шарль де Голль перед тим, як розпочати французьку ядерну програму.
А що, якщо розпочати з того, що те НАТО, яке створювалося, не відповідає зараз ні структурно, ні функціонально тому, чим воно є зараз.
➡️ Свого часу Перший головнокомандувач союзних військ у Європі, генерал Ейзенхауер, планував створити структуру НАТО як багатопарасолькову систему безпеки, де країни НАТО в рамках Альянсу поділялися на регіональні групи (парасольки) відповідно до подібності безпекових викликів та військової специфіки. Враховуючи, що досягти єдності інтересів і військово-технічної уніфікації навіть між кількома країнами є складним, а за деякими мірками навіть неможливим завданням, ця ідея трансформувалася в регіональні командування на рівні Європи.
➡️ І всі парасольки мали б об’єднуватись в одну велику під спільним командуванням НАТО. Так Ейзенхауер планував вирішити декілька проблем:
➡️1) Підвищити стійкість оборонних союзів, оскільки вони будуватимуться довкола спільних природних інтересів країн— принаймні на рівні субрегіону, а не всього Альянсу.
➡️2) Досягти високого рівня відповідності озброєння та координування, оскільки у великих об’єднаннях це доволі важко, але в об’єднаннях на рівні окремих субрегіонів (регіональних командуваннях) це більш реалістично.
➡️3) Регіоналізація підвищувала б довіру між союзниками, які перебувають у схожих безпекових викликах, і формувала б вищий рівень політичної взаємодії в цілому в Альянсі. Це формувало б культуру Альянсу.
Більш формально, у самому НАТО регіоналізм Ейзенхауера забезпечував основу для союзних командувань протягом усієї Холодної війни.
🔗 Початковий план, викладений першим SACEUR альянсу, генералом Дуайтом Д. Ейзенхауером, розділив територію НАТО і моря, які її оточують, на низку географічних командувань.
На суші їх було три:
• Союзні сили Південь (AFSOUTH), які на той час мали справу в основному з Італією;
• Союзні сили Центр (AFCENT), які були зосереджені на більшій частині Західної Європи;
• Союзні сили Північ (AFNORTH), які стосувалися Скандинавії.
➡️ Пізніше Північне командування отримало додаткове командне відділення, яке відповідало за захист підходів до Балтики, і ця місія покладалась на британців.
➡️Ейзенхауер за територіальною ознакою фактично неформально побудував ще одне «субНАТО» під НАТО, але в структурі Альянсу: система, яка практично проіснувала до 90-х років, демонструвала ефективність, високий рівень ПРИРОДНОЇ залученості країн і не викликала питань довіри до неї.
*Продовження у наступному пості👇