*Продовження (Частина друга 2/2)
➡️ Зараз же стало відомо ще більше: після того, як у Болгарії стався «прихований переворот», де вплив на місцеву політику значно розширили лояльні до Кремля сили, уряд даної країни веде перемовини з американським хедж-фондом Elliot Management, республіканця-мільярдера Пола Сінгера, про розширення Турецького потоку для збільшення транспортування московського газу в Європу. І, звісно ж, американський інвестор отримає відповідну частку від Газпрому, хоча формально ця частка буде через ряд посередників.
➡️ Якщо просто, то зараз олігархічне коло довкола Білого дому — і так, саме олігархічне — напряму впливає на перемовини щодо просування сепаратних домовленостей з московією, бо це дозволить американцям взяти під контроль частку московських труб у Європі та поділити з Кремлем прибутки від продажу газу.
Контроль і «big money» — все, як любить американський олігархат довкола Трампа.
Схоже, на це готові йти й в Кремлі, бо так чи інакше повна втрата європейського ринку для москви – питання часу, а так це зберігає об’єми на тлі того, що китайці все ще відмовляються від «Сили Сибіру-2», а також це дозволяє Віткоффу мотивувати Трампа на «great deal», переконуючи того, що угода з Кремлем з такими здобутками не зобразить Трампа «слабким», порівняно з улюбленим трампівським порівнянням — «з Афганістаном».
І тут підходимо до відповіді на питання:
❓ Чому Трамп уникає санкцій?
⏩ Бо санкції, які в наступному 18-му пакеті планує ввести Брюссель, паралельно блокують можливості подібних махінацій з Північними та Турецькими потоками, за які зараз зачепились американські мільярдери і якими їх зараз мотивує Віткофф.
Немає «great deal» щодо трубопроводів — мінус аргумент у Віткоффа.
➡️ 18-й пакет, який почнуть узгоджувати з вівторка, одразу після остаточного затвердження 17-го пакету того ж дня — це фундаментальна необхідність, щоб зруйнувати сепаратні перемовини Віткоффа/Дмітрієва.