🇵🇱 Про вибори в Польщі та другий тур
Перший тур виборів в західній пресі назвали «правим тріумфом». І якщо подивитись на результати, то:
🛑Друге місце — К. Навроцький, 29,54% — умовно «незалежний», але фактично від «Права та Справедливості».
🛑Третє місце — С. Менцен, 14,81% — від «Конфедерації».
🛑Четверте місце — Г. Браун, 6,34% — від «Конфедерації корони польської».
➡️ Усі троє — це представники умовно так званого правого бачення, або «великопольського ідеологічного ухилу». Питання лише в масштабах цього ухилу. Сумарно вони взяли 50,5%.
Виборець Менцена та Брауна або голосуватиме за Навроцького, або не прийде на вибори.
➡️ Переможець першого туру Р. Тшасковський (31,36%) — ідеологічно та позиційно занадто далекий, на відміну від Навроцького. Єдине питання від виборця Менцена та Брауна до Навроцького може бути наступне: «Чи достатньо Навроцький відповідає їхньому баченню?».
Щоб відповісти на це умовне питання, Навроцький пропонує Менцену посади в адміністрації. Менцен же вимагає від Навроцького яи Тшасковського підписати декларацію з чіткими позиціями, де, серед іншого: офіційна відмова Польщі підтримувати вступ України до НАТО і ще ряд моментів, які Києву не сподобаються.
➡️ На це Навроцький, скоріш за все, піде, бо це більш-менш відповідає його риториці, навіть до перешкоджання вступу України до ЄС.
Тому тут достатньо зрозуміло, що Тшасковський буде стабільнішим варіантом для добросусідських відносин між Києвом та Варшавою.
Головну помилку, яку зараз можна допустити в оцінках другого туру, — це накладати парламентські вибори Польщі на президентські. За аналогією: якщо Туск став прем’єром, то чому має програти Рафал Тшасковський.
Відповідь — відмінність виборів:
🛑по-перше, в парламентських немає двотуровості;
🛑по-друге, політична домовленість з двома іншими партіями не змушувала виборців цих партій напряму голосувати за Туска чи його партію, що дозволило на трьох взяли більшість;
🛑по-третє, — «ефект Менцена».
⏩ Тому, попри те, що Навроцький другий, — на другий тур він виходить фаворитом.
Завадити Навроцькому здобути перемогу може низька явка (тобто слабка мобілізація).. Чим нижче буде явка другого туру, тим більше шансів на перемогу у Тшасковського.
❗️ Для перемоги Тшасковського явка має бути не більше 60%.
Кожні 3% явки — це приблизно 0.8-1% переваги Навроцького від позначки 50% як 1.
➡️ Тобто, якщо явка другого туру буде як у першому — 67,3%, то приблизна перевага Навроцького — 52,5% до 47,5% і так далі. 70% явки — 53,5% до 46,5% і так далі.
🔗 Також варто орієнтуватись на субіндикатори — географію явки другого туру.
📌Першим субіндикатором буде перекіс явки між західною та східною Польщею. Якщо явка у прикордонних з Україною воєводствах (Підляське, Мазовецьке, Люблінське, Підкарпатське) просідає порівняно з першим туром — значить, виборець Менцена та Брауна не йде голосувати за Навроцького. Відповідно, якщо ж західні воєводства мають вищу явку за перший тур чи тотожну, то значить виборець мобілізувався в підтримку Тшасковського.
📌 Другим субіндикатором також є різниця явки між містом/селом. Електорат Тшасковського — це переважно великі міста. Електорат Навроцького — малі міста та сільська місцевість. Якщо зростає явка у великих містах — відповідно перевага схиляється до Тшасковського. Якщо зростає явка в сільській місцевості, то, відповідно, перевага йде до Навроцького. Через різницю у щільності виборців міських та сільських округів вона приблизно 1 до 1,5.
Тобто, якщо у Варшаві явка буде вищою на 1% порівняно з першим туром, то щоб компенсувати це, у сільській місцевості явка для Навроцького має бути вищою 1,5%.
І навпаки: більша явка в сільській місцевості та малих містах на 1% компенсується 0,67% зростанням явки у великих містах.
➡️ За цими індикаторами +- можна орієнтуватися до оголошення перших екзитполів.
А попри результат, варто пам’ятати, що на відміну від напівпрезидентської системи в Румунії, у Польщі діє парламентська система, де роль та можливості президента значно звужені, а парламенту (через обрання прем’єра), навпаки, — розширені.