Цікавий момент із G7
🔗 У 18-му пакеті санкцій ЄС, серед іншого, планується узгодити зменшення стелі ціни на нафту з 60$ до 45$. А для цього, окрім затвердження в рамках ЄС, для дієвості цього рішення його треба пролобіювати та затвердити на рівні G7.
❗️ Увага: мова не про весь 18-й пакет санкцій, а саме щодо «стелі цін на московську нафту».
➡️ Пролобіювати у G7, де, серед іншого, є одна країна США, яка на останніх зустрічах вже двічі блокувала спільне комюніке, навіть у рамках простого засудження вторгнення.
➡️ А перед зустріччю міністрів фінансів на рівні G7 було неофіційно повідомлено, що США знову заблокують комюніке із засудженням московії, аргументуючи це тим, що «засудження» — зірве перемовини.
⏩ Але несподівано, в останній день делегація США змінила думку, і тому вийшло спільне комюніке, де міністри фінансів країн G7 спільно засудили «жорстоку війну» московії проти України та пообіцяли посилити санкції проти Москви, якщо путін і надалі зволікатиме з припиненням вогню.
Тобто США погодилися не тільки на «засудження», але й ще публічне узгодження санкційного наміру.
Додатково це комюніке цікаве у двох площинах:
▶️ 1. Підготовка та розробка механізмів зменшення стелі ціни на нафту. Якщо й буде це рішення на рівні ЄС, то далі «лобізм» на рівні G7 — це саме прерогатива міністрів фінансів, які потім залучають для цього профільних фахівців і готують спочатку рекомендації, а потім документ для лідерів.
▶️ 2. Зміна позиції США у G7 збіглася зі зміною риторики (стилю поведінки) лідера сенатської більшості Туна, який із позиції «треба буде радитись із Білим домом» перейшов до «Сенат готовий діяти жорстко».
➡️ Подивимось, як буде, але зараз чітко спостерігається декілька різноспрямованих динамік, що підкреслює протиборство підходів у США. А отже, немає остаточно затвердженого рішення про «вихід» США з процесів у Європі та Україні.
В окремому дописі ділився думками, чому, попри бажання Трампа раз і назавжди забути про Європу та Україну – це не так просто зробити в геополітичному розрізі. І зараз американська різноспрямованість підкреслює, що, попри ніби затверджене рішення про «вихід», геополітична реальність затягує Трампа щоразу назад, бо світові процеси взаємопов’язані. Особливо такого масштабу, як найбільша війна в Європі через вторгнення ядерної держави.