🇩🇪 Мерц – удар у фланг угорської безкарності.
Німецький голова МЗС Крігбаум на зустрічі ЄС заявив, що терпіння країн-членів ЄC до Угорщини зменшується через тривалі порушення верховенства права, і дедалі більше держав розглядають подальші кроки:
«Але ми також маємо сказати, що будь-яке терпіння має межі».
➡️ Процедура позбавлення права голосу Угорщини відповідно до статті 7 Договору про ЄС розпочалась ще з 2018 року, але німецький уряд був доволі стриманий до ідеї обмежувати Угорщину у зв’язку з острахом створити прецедент для дестабілізації.
Плюс на той момент Польща, яка була ще одним постійним порушником консолідованості ЄС, «прикривала» Орбана, оскільки не була зацікавленою в преценденті.
Але за останній рік ситуація змінилась:
↪️ Зміна влади Польщі у 2024 р. на даному етапі позбавила Угорщину одного з елементів захисту.
↪️ А зміна влади у Німеччині та новий уряд, схоже, остаточно зафіксували відмову Німеччини від пасивної позиції. У коаліційній угоді чітко прописані принципи, що німецький уряд буде підтримувати «покарання порушників єдності ЄС».
➡️ Позбавлення права голосу за статтею 7 складається умовно з 4 етапів, 2 з яких пройдено.
⏩ Етап 1 (підготовчий): експертне заключення. Європейський парламент ініціює перевірку для отримання заключення щодо потенційного порушення ключових норм ЄС.
⏩ Етап 2 (ініціювання): Європейський парламент голосує (резолюцію) за підтримку висновків, зроблених у заключенні про порушення. Це теж зроблено.
⏩ Етап 3 (затвердження): Європейська Рада має одностайно (за виключенням голосу країни-порушника) підтримати ідею накладання санкцій на країну-порушника. Тут з 2018 Угорщину прикривала Польща. Але з 2024 цю підтримку було втрачено. Та з 2024 з’явилась Словаччина. Тож зараз процедура позбавлення голосу Угорщини стоїть саме на цьому етапі.
⏩ Етап 4 (накладання санкцій): Рада ЄС кваліфікованою більшістю позбавляє країну права голосу. Кваліфікована більшість — це не менше 15 з 27 країн, які представляють 65% населення.
Але поки вузьке місце — це третій етап, де треба одностайність.
➡️ Удар Мерца у фланг Орбана.
Орбана зараз прикриває менш політично сильний союзник, ніж Польща, — Словаччина. Мерц пригрозив ініціювати обмеження на фінансування Словаччини.
“Ми не зможемо уникнути цього конфлікту з Угорщиною та Словаччиною, якщо продовжимо йти колишнім курсом. Ми не можемо дозволити, щоб рішення всього ЄС залежали від невеликої меншості”, — заявив він.
Для цього політичної складової достатньо, оскільки це не потребує одностайності. І на фоні бюджетних проблем у Фіцо обмеження фінансування з ЄС може стати катастрофою для його достатньо хиткого уряду.
Фіцо, щоб не втратити обличчя перед своїми виборцями, спробував доволі обережно відреагувати:
«Якщо ми не дослухаємося, то що буде, покарання? Це не шлях до єдності і співпраці. Сподіваюся, ми зможемо прояснити це питання, тому що такий стиль комунікації – контрпродуктивний», – додав прем’єр Словаччини.
Але сам факт заяви Мерца, в якій уперше пропонується реагувати і на «співучасників Орбана», підкреслює, що дії канцлера є попередженням для інших — у першу чергу для Фіцо.
Зараз важко сказати, чи дії Мерца є класичною підготовкою тиску (тільки більш жорстко) для затвердження рішень на саміті ЄС, чи стратегічним тиском на Словаччину, щоб через такі попередження забезпечити одностайність для «третього етапу» позбавлення права голосу Угорщину. Час покаже.
➡️ Польські вибори в контексті обмеження Угорщини
У контексті процедури обмеження Угорщини важливість мають і польські вибори. Якщо Туск вже не раз натякав, що готовий «покарати Орбана», і відповідно Тшасковський займе подібну до лінії партії позицію, то Навроцький (PiS) підписав декларацію з Менценом (Конфедерація), де серед іншого є пункт:
«Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето».
Цей пункт можна трактувати як те, що Навроцький не буде підтримувати прецеденти позбавлення права голосу в ЄС, тобто й Угорщини.