💬 Рішення Центрального банку московії знизити ключову ставку та звіт головного аналітичного центру Кремля. Хто з них правий?
У п’ятницю відбулось одразу дві події з економічного блоку, за яким я слідкую:
🛑1. Засідання Центрального банку (ЦБ) московії.
🛑2. Квартальний звіт ЦМАКП.
➡️ Якщо на засіданні ЦБ Набіуліна повідомила про «ознаки м’якої посадки» та «стабілізації інфляції» і цим обґрунтувала зниження головної ставки з 21% до 20%, то ЦМАКП у звіті: «Московія знаходиться у стані «занурення в стагфляцію» — економічна динаміка вкрай швидко знижується зі збереженням ризику вже у другому та третьому кварталах технічної рецесії, а інфляція залишається вкрай високою.
❓Так, хто правий: Набіуліна чи Бєлоусов?
ЦБ вже понад 6 місяців зіштовхується з потужною критикою щодо високої ставки — головний архітектор тиску на ЦБ — голова «Ростех» Чемезов, який не раз натякав, що через ЦБ будуть зірвані «військові замовлення», у тому числі.
➡️ Набіуліна захищала своє рішення «високою інфляцією». Але останні місяці через укріплення рубля, що обумовлено геополітичними (очікування перемир’я), торговими (зменшення імпорту), економічними (очікування зняття санкцій) чинниками, рубль до долара коливається в районі 78-80 від закладених у бюджет 96. Цей фактор є «стримуванням» інфляції, що загальмувало показники інфляції у річному вимірі з 10,5% до 9,7%, але при цьому додатково збільшує дефіцит бюджету.
ЦМАКП прямо уникає критикувати рішення ЦБ та політики Мінфіну, але зазначає, що 9,7% — це все одно вище цільового показника у 4%, і вже за 5 місяців накопичена інфляція 3,4%, тобто наступні 6 місяців інфляція буде накопичуватись «понад цільовий показник». Щобільше, через сезонні фактори у 3 та 4 кварталах інфляція зазвичай прискорюється.
🔄 Далі ЦМАКП у коментарях «обережно окреслює», що 1% зниження не грає ролі для економічної стимуляції, оскільки небагато бізнесів мають річну рентабельність вище 20-30%, щоб користуватись кредитами. Ті, хто зараз користуються кредитами, користуються «пільговими», які банки видають у збиток собі під тиском уряду. І там 1% зниження на це не впливає, бо щоб досягти впливу треба діапазон хоча б 14-16%.
При цьому ЦМАКП зазначає, що в третьому кварталі ЦБ може зіштовхнутись із потребою збільшити ставку як через «сезонну інфляцію», так і через головну причину — девальвацію рубля. Центр зазначає, що рубль у 3-4 кварталі зазвичай слабшає, на додачу до того, що з липня суттєво зросте вартість ЖКГ, що вплине на інфляцію.
⏩ Але головною причиною буде зниження цін на нафту. У 3-4 кварталі ЦМАКП очікує зниження попиту на нафту та збільшення пропозиції від ОПЕК+, це призведе до додаткового зниження ціни нафти, навіть після вже наявної корекції. А оскільки наявні ліквідні можливості ФНБ стали вкрай обмеженими, то ЦМАКП натякає на девальвацію рубля як єдиний вихід.
Виходячи з цього, Бєлоусов склав «календар можливої кризи»:
«Другий-третій квартали — гальмування економічного зростання, криза споживчого попиту. Перегони зарплат добігають кінця, дедалі більше підприємств не можуть підвищувати оплату праці колишніми темпами. Отже, доходи населення, які були основним драйвером зростання останніх двох років, не зростатимуть у тому ж темпі. У третьому-четвертому кварталах може розпочатись ослаблення рубля і — паралельно — ризик розвитку ланцюжків неплатежів, про який ЦМАКП попереджає з кінця минулого року.
У другому півріччі також можливе прискорення інфляції. З липня зростуть тарифи, зокрема ЖКГ, а в 4 кварталі збільшиться імпорт, що посилить ослаблення рубля і, за інших рівних умов, додатково посилить інфляцію. ЦБ, ймовірно, відповість на це підвищенням ключової ставки — з відповідними наслідками для неплатежів та випуску, підсумував Бєлоусов».
➡️ Тож звіт ЦМАКП та коментарі Бєлоусова вказують червоною ниткою на політично вмотивоване, а не економічно обґрунтоване рішення ЦБ знизити ключову ставку.