🇨🇳 Що криється за китайською заявою про «не дозволимо московії програти»
💬 Коли виходять заяви подібного штибу, то завжди слід поставити прості питання. Тож, відповідаючи на ці питання, ми з Вами спробуємо зрозуміти саму сутність даної заяви.
❓ Хто сказав?
Цю заяву приписують голові МЗС Китаю Ван І. Але насправді прямих підтверджень даної заяви немає.
➡️ Першоджерелом інформації є гонконзька South China Morning Post, яка належить китайській групі Alibaba. Тож, дана заява є непрямим цитуванням (інсайдом), що далі вже пішло у західну пресу. Тобто, навіть якщо така заява була, то Пекін не бере політичної відповідальності за неї, оскільки вона не є офіційною.
❓ Як сказав?
Подібна інформація на такому виданні не вийшла б без погодження з Пекіном. Це дає нам зрозуміти, що Китай хотів, щоб цю заяву почули й побачили, але, спираючись на перший пункт, він і хотів, щоб це було «неофіційно». Отже, щоб залишалась можливість за потреби списати цю заяву на «приватну думку».
❓ Кому адресовано?
З контексту новини заява адресована безпосередньо Брюсселю. Не США, не Україні й навіть не московії. На це вказують всі контексти: як те, що новина виникла довкола «перемовин з Урсулою фон дер Ляєн», так й інші фактори, які розглянемо далі.
❓ Які події відбулись, що виходять за рамки звичайного та які могли спровокувати до заяви/дії?
Є три незвичні події:
➡️ 1. Неймовірна інтенсифікація контактів Китаю з ЄС.
💬 Лише за останній час: Європейський комісар з торгівлі Шефчович зустрівся з китайськими віцепрем’єром; міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао зустрівся з комісаром Шефчовичем; міністр МЗС Ван І проводить тур Європою (27 червня — 6 липня), під час якого, окрім зустрічей з нац.урядами, провів перемовини з Каллас, Коштою — "колективною Урсулою фон дер Ляєн".
➡️ 2. 10 липня голосування довіри до Урсули ф-д Ляєн.
На каналі є стаття «Помста Китаю: Пекін замовив Урсулу фон дер Ляєн». У ній я частково поділився даними власного OSINT щодо того, як через європейські лобістські фірми Китай намагався не допустити тоді обрання Урсули ф-д Ляєн. Пекін вважає Урсулу ф-д Ляєн «антикитайською».
➡️ 3. Саміт ЄС — Китай. Вирішальний саміт китайсько-європейських відносин 23-24 липня, де Брюссель планує поставити питання руба: «Чи є Китай ворогом для ЄС?»,— як у контексті торгівлі, так й безпеки.
➡️ Китай, на тлі власних проблем, не зацікавлений у погіршенні відносин з ЄС, як з головним торгівельним партнером. Тому Пекін уникає цього саміту. Сі знайшов причину його не відвідувати. Але це все одно не звільнить Китай від питань, які там будуть поставлені.
❓ Тож як заява про «недопустимо поразки московії» пов’язана з цими контекстами?
🔗 Пов’язаність №1 — Китай з одного боку намагається знайти формат уникнення/зменшення негативної реакції Європи від співпраці Пекіна з московією.
🔗 Пов’язаність №2 — з іншого Китай не любить Урсулу. Заява зроблена на основі перемовин між Ван І й "колективною Урсулою" підкреслює, що Урсулу вони вважають перепоною, або невдалим агентом для перемовин. Умовно Пекін демонструє: поки буде Урсула «Пекін не сприятиме вирішенню безпекової проблеми Європи». Це —тиск на те, що має відбутись 10 липня.
🔗 Пов’язаність №3 — Оскільки дуже малоймовірно, що Пекіну та іншим вдасться повалити Урсулу ф-д Ляєн, то Китай цією заявою підвищує власні стартові перемовні позиції напередодні саміту 23-24 липням.
Якщо перевести на спрощену мову, Пекін каже🗣: «З такими США без нас Ви (Європа) не вирішите безпекове питання. А ми не дозволимо московії програти (важливо — не сказано, що сприятимемо перемозі)».
➡️ А далі, 23-24 липня, буде уточнювальне питання від Китаю: «Але все ж таки для цікавості: чим і скільки готові заплатити за нашу допомогу?».
⏩ Ймовірно, Китай на важливих перемовинах запропонує формулу: «Торгівля в обмін на безпеку» — і тому підвищує «фактор безпеки» (посилюючи даними сигналами "небезпеку"), щоб отримати більше в питаннях «торгівлі».
Це, навпаки, підкреслює, що Китай "готовий торгуватися", адже зазвичай йому не властиво відкривати власні наміри як у заяві.