🇺🇸 Стів Віткофф на межі дипломатичної відставки (Частина 1/2)
💬 Ще не так давно ми обговорювали з Вами Віткоффа і те, як він сконцентрував у собі майже всі важливі дипломатичні треки США: Україна, Сектор Гази, іран.
➡️ В останній місяць Віткофф не залучений до перемовин щодо московського вторгнення в Україну. Цей сегмент американської дипломатії відтепер контролює Рубіо та Келлог.
➡️ Протягом останнього місяця Віткофф не був активним і в зоні своїх безпосередніх повноважень як спецпредставник президента на Близькому Сході — мова про Сектор Гази.
Основним дипломатичним представником США з питань Гази в останні два місяці був Рубіо, а Віткофф виконував номінальну роль «другої скрипки» відповідно до посади.
За Стівом Віткоффом залишався іран та ядерна угода.
🔄 Але 12-денна війна зараз заблокувала дипломатичний трек, а сам іран поступово випав із фокуса зору президента Трампа, переконаного, що ядерні потужності Тегерана виведені з ладу на тривалий час.
➡️ Але впродовж останнього тижня відбулося загострення ситуації в середині Сирії та між Сирією та Ізраїлем. Мова про взаємне насильство довкола друзьких поселень.
➡️ Дане загострення — пряма зона відповідальності Віткоффа як спецпредставника з питань Бл. Сходу. Неможливо розглядати Сирію у відриві від контекстів відносин з Ізраїлем, іраном, Туреччиною — країнами, які є безпосередньо в зоні відповідальності Віткоффа.
❗️ Але Віткофф не робив офіційних дій від імені США як спецпредставник. Це робила інша людина — Том Баррак, посол США в Туреччині й від 23 травня 2025 року — спеціальний посланець президента в Сирії.
Саме ця людина робила офіційні заяви про ситуацію довкола насильства і саме ця людина була залучена у тристоронні перемовини Туреччина – Сирія – Ізраїль, які, як мінімум станом на зараз, здається, є відносно результативними.
І саме діяльність, і взагалі наявність Баррака й дає підстави вважати, що Віткофф став «номінальним».
Оскільки в перемовинах як з Туреччиною, так і з Сирією, так і з Ізраїлем — участь брав Баррак.
➡️ Тому дуже схоже, що Баррак буде змінювати Віткоффа. На це вказує не тільки ситуація довкола Сирії, але й сам контекст:
📌 Баррака призначають послом в Туреччину, а потім і спецпредставником по Сирії на 120-ті дні президентства Трампа. Тобто, період, коли Віткофф не досяг обіцянки, наданої Трампу, про «100 днів на угоду».
До речі, в цей же період на каналі був допис «Вектор україно-американських відносин вирішиться в залежності від ірану», де потенційні сподівання на відсторонення Віткоффа пов’язував з провалом його в ірані, що схоже і відбулось.
📌 Баррак з кола найближчих друзів Трампа.
📌 Баррак — з родини ліванських християн. А бізнес-контакти пов’язані далеко не з Туреччиною та Сирією, а з Саудівською Аравією та ОАЕ (як і у Віткоффа). Щодо останньої, то Баррак проходив у справі, в якій його звинувачували в незаконному лобізмі інтересів ОАЕ.
Це важливо знати, щоб підкреслити, що «поле контактів» та інтересів Баррака — зовсім не Туреччина та Сирія. Баррак абсолютно відповідає типажу Віткоффа.
➡️ Тому дуже схоже, що Віткоффа залишають номінально займатись іраном (у кращому випадку), а заміна у особі Баррака починає входити у курс справ спецпосланця з Бл. Сходу.
Поки що суто з Бл. Сходу і це добре.
Паралельно через 18-й пакет санкцій ЄС демонтує політичні надбудови Віткоффа:
➡️ 1. Ввівши санкції проти Північних потоків, які дуже цікавили Віткоффа;
➡️ 2. Ввівши санкції проти Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ), яким керує Дмитрієв — головна комунікаційна особа з Віткоффом.
➡️ Білий дім системно намагався втручатись та блокувати рішення Європи (наприклад, резолюції в ООН чи G7), які, на думку американських урядовців, «можуть негативно вплинути на перемовний процес з путіним». Накладання європейських санкцій на організацію головного комунікатора Кремля з США підкреслює його «делегітимізацію» з процесу та відсторонення. А мовчазна реакція США підкреслює тепер «байдужість» до цієї персони, а отже і байдужість до дипломатичних надбудов Віткоффа – Дмитрієва.
*Продовження у наступному пості👇