Європа перехоплює від США та московії трек щодо ядерних перемовин з Тегераном 🇮🇷. Як це вплине на Україну? (Частина перша 1/2)
💬 У циклі дописів про іран і ядерні перемовини, я намагався зауважити, що інколи варто дивитись трохи глибше за поточні заяви та повідомлення про зустрічі.
➡️ Так було й з ядерними перемовинами, довкола яких розвивались цікаві події: від того, як Кремль намагався продати американцям власне посередництво, фактично зраджуючи союзним договорам з Тегераном, до того, як, попри абсолютну владу аятоли, який проявляє прихильність до путіна та його звірств, у самому ірані відбуваються внутрішні процеси певного політичного зсуву.
🔄 Цей зсув, у разі збігу обставин, може привести до виходу ірану з «вісі зла» та охолодження відносин з Кремлем. Але це — за певних обставин.
⏩ Однією з ключових обставин є посилення іранської бюрократії (світської влади), яку представляє президентська вертикаль Пезешкіана. Звісно, президент контрольований релігійною владою ірану, але все більше проявляє ознаки прагнення до ширшої ролі «світської влади» в політичному житті ірану.
З наявних груп поточного впливу «світська бюрократія» на чолі з Пезешкіаном виглядає як найбільш «поміркована» з того, що може запропонувати сучасний іран.
➡️ Саме ця група висловлює найбільш скептичні думки щодо продовження того курсу, який ізолює Тегеран від світу, перетворюючи іран із регіонального лідера на все більш депресивну країну з деградованою економікою.
➡️ А це означає, що вихід з ізоляції матиме за необхідність і «охолодження відносин з Кремлем», якщо нова альтернатива буде мати достатню підтримку.
Охолодження відносин ірану з Кремлем вже відбувається через низку подій, які породжують в іранських елітах скептичне ставлення до московії: від Зангезурського коридору до реакції, а точніше відсутності реакції, Кремля на 12-денну війну.
Але перетворення «потенційної тенденції» на «тренд» можливе лише у разі посилення позицій поміркованої бюрократії.
⤴️ Для посилення позицій поміркованої бюрократії зараз найкращий момент, зважаючи на глибину економічної кризи в ірані, на ліквідовану ізраїльськими ударами іранську військову верхівку та загалом фактичний програш у 12-денній війні.
Посиленням поміркованих сил ірану може стати успішна ядерна угода, в ході якої Тегеран не отримає нові санкції. Але ця угода була неможливою, поки перемовини базувались на американських та іранських взаємних ультиматумах, які ще й були заангажовані специфічним посередництвом Кремля.
12-денна війна та її негативні наслідки для Тегерану тепер політично дозволяють поміркованим елітам ірану відійди від ультиматумів, диктованих радикальними силами, а з іншого боку — легалізувати в міжнародному полі заміну перемовного суб’єкта з США на Європу.
➡️ Саме сукупність факторів і спровокувала те, що між Тегераном з одного боку та Лондоном, Парижем та Берліном відбувся самостійний раунд перемовин щодо ядерної угоди. Про різні контексти, що вони розвиватимуться у цей бік є окремий допис.
Європейці зайняли жорстку позицію: що угода має відповідати рамкам не гіршими ядерної угоди 2015 року і що угода має бути досягнута до кінця літа. В іншому випадку ЄС та ВБ повернуть санкції проти ірану, які свого часу були послаблені після першої ядерної угоди.
Попри теж ультимативну риторику ЄС, Тегеран йде на перемовини й вже позавчора ініціював перемовини з міністрами МЗС Франції, Німеччини, ВБ та головою європейської дипломатії — Каєю Каллас. Це сигнал до того, що світська влада ірану зацікавлена в таких перемовинах. А це означає, що Брюссель може виставляти вимоги для Тегерану.
*Продовження, що це означає для України у наступному пості👇