Віткофф чимчикує до Кремля: що це може означати?
🇺🇸 🗣 Вчора Трамп оголосив, що Віткофф, як завершить візит на Близькому Сході, відвідає московію. І очевидне питання: «Що, знову нове коло?». Але тут я скажу — ні. Це не нове коло — це завершення старого, і щоб зрозуміти, що відбувається, варто дивитись на цю новину як мінімум у розрізі подій двох останніх днів.
Будемо йти від кінця⤵️
🛑За кілька годин до того, як Трамп оголосив за Віткоффа, відбулася заява офісу держсекретаря США Рубіо, що попередні перемовини з оточенням путіна продемонстрували повну відсутність зацікавленості Кремля у завершенні війни.
🛑Ще за кілька годин до заяви держсекретаря представник США в Радбезі ООН Джон Кіллі заявив, що Трамп хоче завершити війну до 8 серпня. Дата, що збігається з терміном, який відвів американський президент для роздумів Кремлю. Джон Кіллі також попередив інших учасників Радбезу, що США в іншому випадку готові прийняти заходи для забезпечення миру.
🛑Ще за кілька годин до цього в Сенаті зареєстрували законопроєкт від Лізи Мурковської (респ.) та Джина Шахіна (дем.) щодо виділення Україні майже 40 млрд, переважно військової допомоги, терміном до 2027 р. Звісно, цей законопроєкт без волі Трампа — мертвий, плюс Конгрес місяць не буде збиратись, але реєстрація такого законопроєкту створює тиск на Кремль.
🛑Ще за кілька годин до цього відбувся обмін інтернет-погрозами між Трампом та Медвєдєвим.
🛑Ще за кілька годин до цього Трамп ввів 25% мит проти Індії 🇮🇳, пов’язавши це рішення, в тому числі, з закупівлею Індією московських енергоресурсів. Насправді ці тарифи Трамп і так планував через відсутність руху щодо митних перемовин, але цікавий сам факт підв’язки.
А ще в цей період цікавими були заяви доньки Келлога та самого Келлога.
➡️ Тепер, якщо це все об’єднати, що відбулось трохи більше ніж за 24 години, то цілком простежується певна стратегія дій, що не була притаманна до цього періоду «посередництва Віткоффа».
Кожна подія відбувалась в певній послідовності, у певній медійній площині й розрахована була на певного споживача:
▶️ Заява Держсекретаріату — розрахована на внутрішнього споживача, який тривалий час накачувався тезами про «мир за 24 години», «ні цента Україні» і «ризики Третьої світової». Тепер провина за відсутність прогресу в мирних перемовинах не розподіляється між Україною та московією, а покладена виключно на московію.
▶️ Заява в Радбезі — з одного боку, показовий сигнал для Кремля, що дедлайн дійсно є, а з іншого — сигнал для покупців московських енергоресурсів.
▶️ Реакція Трампа на погрози Медвєдєва. Раніше на подібне реагував у кращому випадку Келлог чи Грем, але тепер це сигнал: «це бачить Трамп» (хоча він і до того, думаю, бачив, але свідомо не реагував). Це теж крок для внутрішнього споживача, який підкреслює: «Дивіться як нас не поважають».
▶️ Проєкти зареєстровані в Сенаті поки мертві, але навіть їх наявність — це тиск на Кремль, якщо брати динаміку розвитку ситуації загалом.
❓ Тож чого Віткофф летить на московію? Дві причини:
➡️ Перша, дійсно отримати відповідь від Кремля. Чому саме Віткофф має отримати цю відповідь? Відправка Келлога неможлива через рівень політичної напруги за останні тижні між родиною Келлогів та Кремлем. Відправка Рубіо — демонстрація слабкості (зависокий статус), що буде дисонувати поки з показовим тиском.
➡️ Друга причина — спроба групи впливу, лояльної до Кремля, віднайти, чим заперечити висновки, які оприлюднив Держсекретаріат (інша група впливу).
⏩ Але відмінність у тому, що в апаратній боротьбі перевагу здобуває умовна група «яструбів», і зараз буде саме їхня «піврічка».
➡️ Тому відмінність між поїздками Віткоффа цього разу й минулими — разюча. Як за цілями, так і за контекстом. Віткоффу залишається сподіватись, що Кремль дасть щось дійсно разюче, що з поточною поведінкою Кремля малоймовірно. В іншому випадку поїздка Віткоффа — забрати речі з шафи Кремля. Абсолютно не здивуюсь, якщо у якийсь момент зрештою навіть сам Віткофф підтвердить висновки Рубіо, бо все ж таки прописки в Ростові немає.