🇺🇸 Про заяву Трампа щодо «обміну територій»
Візит Віткоффа у Кремль — це дійсно останній шанс для Кремля (хочете вірте, хочете ні, в мене немає мети переконувати).
Кремль скористався. Зробив прохання до США: відрядити Віткоффа. Вкинув новий трек. Хоча тепер, схоже, не просто Кремль вкинув, а Віткофф свідомо чи несвідомо неправильно доніс інформацію про пропозицію.
➡️ Але факт — Кремль закинув Трампу ідею зустрічі ніби зі зміненими параметрами від тих, що були в лютому. Трамп на неї реагує. Чому реагує? Бо з його позиції (дипломатичної логіки для нього) — це правильно. На кардинальну зміну позицій, як це презентував Віткофф, варто реагувати, бо це «найлегший шлях» (хоч він і не спрацює), але це розуміють в Європі.
Путін витягає Трампа на зустріч із цілком зрозумілою метою — знайти варіант перекинути тиск з Кремля на Київ.
➡️ Паралельно Кремль уникає зустрічі з Зеленським, бо це руйнує їх наратив про нелегітимність і вимогу зміни влади перед початком перемовин.
Білий дім і Трамп системно закидають, що в тій чи іншій формі має відбутись зустріч «на трьох». Під час першої зустрічі чи після, через певний час, як результат, якщо буде досягнуто попереднього прогресу.
Повідомлення у ЗМІ, що «Трамп сказав путіну не треба зустрічатись із Зеленським», було вирване з контексту запитання журналіста.
➡️ Тож позиція Білого дому збігається з позицією України, щоб змусити зустрітись путіна з Зеленським.
Тут інтереси збігаються, але мотиви різні:
➡️Трамп вірить, що це щось кардинально змінить (відповідь — ні);
➡️ Нам же це вигідно, бо розіб’ємо зовнішньополітичний наратив Кремля.
Чи зрештою вдасться Білому дому втягнути Україну — поки незрозуміло, але неучасть Зеленського НЕ буде причиною відмови американців від зустрічі з путіним.
🔗 Щодо конкретно територій, то це вибудова дипломатичного позиціювання, оскільки зустріч так чи інакше відбудеться, а питання територій було, є і буде, незалежно від того, як буде «перевиховуватись Трамп»:
Кремль — максимізує свої позиції: «Віддайте нам просто так Донбас, і ми подумаємо, чи зупинятись тоді». Цим і викликана заява Рубіо «про краще розуміємо позиції Кремля», бо раніше позиція Кремля була — погоджуйтесь одразу на всі вимоги (капітуляцію), і тоді ми, можливо, зупинимось.
Трамп. Йому Віткофф очевидно доніс викривлену пропозицію, яка спрощено зводилась до: «Україна відмовляється від 1,5-2% території (які, умовно, і так втратить через якийсь час, на думку американців), але якщо погодитись зараз — зате, типу, буде припинення вогню».
Звісно, Трамп не знає стратегічного значення цих територій і де взагалі це на карті. На папері й в ціннісній інтерпретації Трампа — це виглядає привабливо, бо це інакші позиції, ніж були умови Кремля до того.
❗️ Але що додає Трамп — «Кремль має теж чимось поступитись» — обмін. Тобто це умова на пониження вимог Кремля.
Це все одно звучить неприємно, але це ціннісна парадигма Трампа. Він вірить, що так він тисне.
І зараз добре, що є пауза між візитом Віткоффа і зустріччю 15-го, бо є час додатково донести Трампу, що форма його тиску дурість, бо Кремль завжди вимагає більше ніж є межа «погодження». Донести значення цих територій, підготувати Трампа і, як виявилось, час, щоб отримати розуміння, що Віткофф неправильно трактував пропозицію Кремля (видно знову перекладала співробітниця ФСБ, як і минулого разу).
Заяви Зеленського про території — це теж вибудова позиції.
Тільки направлені вже на пониження позицій Трампа, бо навіть понижені позиції Трампа все одно за українськими інтересами.
Тобто Україна робить максимізацію лінії, але так, щоб не «зачепити Трампа».
⏩ Але це не означає, що вже 15-го відбудеться процес розпорядження українською територією. Це не означає, що ці перемовини взагалі чимось закінчаться (скоріше, нічим). Ймовірність є, але це не означає.
Зараз йде вибудова позицій, і саме тому немає цінності дуже заглиблюватись у те, що бурлить у ЗМІ, бо кожна зі сторін вибудовує позиціювання перед подією через офіційні заяви, вкиди у ЗМІ, правдиві чи неправдиві зливи.