Кривава доріжка: зустріч Трампа та путіна
💬 Насправді відомо, що майже нічого невідомо, і нам доведеться чекати декілька днів, поки накопичиться достатньо інформації.
➡️ Особливо ми дізнаємось багато, якщо пропозиції, які має озвучити Трамп європейським лідерам та Україні, будуть максимально неприйнятними. У такому разі Брюссель та Київ неодмінно почнуть інсайдами створювати негативний інформаційний тиск як спробу зворотно посилити тиск на Трампа через його неприйнятні пропозиції.
Якщо по окремих моментах:
➡️ 1. Найгірше, чого очікували багато хто в інформаційному полі, не відбулося. Вся передпідготовча дипломатична робота європейської та української дипломатії мала вплив. Як мінімум досягнуто обмеження Трампа від спроб досягти абсолютно сепаратної домовленості чи одностороннього зняття санкцій, чи зупинення постачання та продажу європейцям зброї для України, з чим, власне, і їхав Кремль серед планів.
Але стратегічно путін все одно досяг обмеженого успіху.
➡️ 2. Для путіна стратегічно було важливо досягти «затягування» — і він це отримав. Не дивлячись на те, що загальний час зустрічей фактично було скорочено з 6 годин до трохи менше ніж 3, а три протокольні зустрічі — до однієї. Зустріч тет-а-тет трансформувалась у зустріч 3 на 3. Під час пресконференції Трамп в прямому сенсі засинав на історичному лікбезі путіна, і було помітно, що йому максимально нецікаво, але все одно, попри наміри Трампа отримати попередньо хоча б рамку угоди «тут і зараз», — немає нічого.
➡️ 3. З іншого боку, поки зберігається і статус-кво, поки немає інформації про зміни підходів США щодо постачання озброєння Україні, підтримки санкцій чи продажу озброєння до Європи. Але щоб ствердно це казати, варто почекати час.
➡️ 4. Трамп у своєму інтерв’ю для FOX не концентрувався на тому, що путін фактично не дав йому нічого (хоча варто зачекати, бо ми не знаємо ще деталей). Трамп сфокусувався на лестощах, які використовував путін у комунікації з ним.
➡️ 5. Зараз європейські лідери знову, як і перед зустріччю, будуть вимушені «переналаштовувати Трампа» до прийнятних параметрів, застосовуючи більш конструктивні сили в оточенні Трампа. Зараз є системність, коли можна стверджувати, що Європа знайшла, як це робити у разі критичних потреб і забезпечувати хоча б збереження балансу.
➡️ 6. Трамп дає натяки, що щось буде пропонувати європейцям. Можливо, тиснути на Зеленського, але поки Трамп і його наміри виглядають доволі кволо навіть у порівнянні з квітнем. Таке відчуття, що він сам не вірить, що може навіть через тиск не на Кремль, а на Європу та Україну, досягти чогось прийнятного.
Але ці висновки обмежені тим, що можна було побачити станом на зараз.
Звісно, було зрозуміло, і напередодні зазначав, що у будь-якому разі Трамп буде позиціонувати цю зустріч як успіх, бо автор The Art of Deal просто «приречений» на успіх.
➡️ Але якщо без жартів, суб’єктивне відчуття, що сам Трамп не розумів, що взагалі відбувалось та відбулось, був чи то втомлений, чи то засмучений, чи то зловив флегматичну нотку людського буття.
Схоже на те, що максимальне бажання Трампа йти шляхом «швидкої угоди» було розбите об «печенігів та половців», які не давали мінімальних параметрів Трампу для «успішності угоди». Але при цьому Трамп, особливо після лестощів нарізаних путіним з виборчих виступів самого ж Трампа, прагне зберігати відносини з Кремлем.
🔄 Тож зараз, з одного боку, путін продемонстрував, що він не зацікавлений у мирі, але з іншого — зашифрував це в різну форму пропозицій, які не мають на меті бути здійсненим, — але цього виявилось поки достатньо.
Трамп же, у небажанні приймати, що його «друг» ним грає, спробує понизити європейсько-українську планку мінімальних вимог. Але це Трампу зрештою теж навряд вдасться (понизити плану Брюсселя та Києва), бо Трамп зараз у ще більш обмеженій позиції, ніж був у квітні.
Висновок простий — нам робити своє.