Було питання: «Чи може Китай викупити об’єм нафти у 400-600 тис., що звільниться з Індії з червня по жовтень?»
Щоб відповісти на це питання, я запитав у трьох людей, які дотичні до енергоринків і орієнтуються в цих питаннях.
Їх відповіді ⤵️
Відповідь 1
«Потенційно так, може. Але це залежить від багатьох факторів: китайського споживання, політики Пекіну щодо диверсифікації (прим. Китай контролює, щоб жодна країна не мала вирішальний об’єм в китайському імпорті енергоресурсів і це не ставало залежністю) та структури договорів на постачання (умовно, є довгострокові зобов’язання, якими Китай не буде ризикувати, а відповідно споживання додаткових об’ємів – не в пріоритеті.
Тут головне питання — скільки Кремль втратить на знижках, щоб мотивувати Пекін купити ще об’єми, бо зараз ситуація, що не продавець диктує ціну, а повна залежність продавця від волі покупця».
Відповідь 2
«Навіть думаю, що більше можуть, але вони будуть балансувати між імпортерами. Ну і все зводиться до стану економіки (прим. Китаю). Інше питання — їм вигідні менші ціни, а також мати можливість вимагати більші знижки від Кремля».
Відповідь 3
«Китай спожити може, але питання, чи погодиться Кремль продавати за знижки, які вимагатиме Китай за «надлишкову нафту».
Те, що я бачив у різних звітах (вони різняться), але зміст той самий — ціна видобутку російської нафти пришвидшено росте, при цьому інвестиції в розвідку скорочуються. Якщо раніше узагальнено ціну московської нафти в собівартості ми оцінювали близько 20-25$, то санкції, більш дороге обслуговування та зменшені інвестиції у нову розвідку виводять собівартість десь до впевненої межі 35-40$, і до кінця року очікуємо ще збільшення видатків обслуговування, тобто вищу собівартість.
Тож правильне питання не те, скільки Китай може спожити, а те, чи погодиться Кремль на дисконт, який вимагатиме Пекін, а він жодного разу не випустив можливість вимагати кращих умов за «форс-мажор»».
➡️ Тож, якщо коротко підсумувати те, що мені відповіли, то Китай може спожити, але це все одно завдасть вагомих збитків для московського бюджету, який і так недораховується вже трильйонів податкової бази від нафто-газового сектору.
Напередодні масових «українських санкцій», точніше з першими дзвіночками, я зазначав у дописі, що зараз найбільш чутливий період для таких ударів, коли коефіцієнт шкоди множить на умовний «Х», і ми маємо раціональність використовувати наш надцінний ресурс діпстрайків.