Виття регіонів
💬 Ми з Вами все більше будемо спостерігати за регіональними бюджетами московії, бо за ними можна зрозуміти, наскільки структурною є криза в московській економіці. Тож цифри зі звіту:
46 з 85 регіонів за перші 6 місяців продемонстрували промисловий ріст (з урахуванням ВПК).
🔗 Коментар: головною особливістю є нерівномірність, оскільки ряд регіонів продемонстрували двозначне зниження промислового виробництва.
Обвал промисловості зафіксували: Північна Осетія — Аланія (-21,8%), Дагестан (-16,1%) і Костромська область (-10,4%). Також у топ 5 суб'єктів-антилідерів опинилися Калмикія (-9,9%) і Мурманська область (-8,9%).
44 з 85 — зіткнулися зі спадом будівництва: в Бурятії, Мурманську, Магаданській і Костромській областях він подвоївся (близько 50%), а в Калмикії обсяги будівництва обвалилися більш ніж у 8 разів (-87,7%).
35 з 85 — стикаються зі зниженням доходів місцевого бюджету. Головним болем для губернаторів було стягнення податку на прибуток — ключового джерела грошей для регіонів, який забезпечує їх кожним третім рублем власних доходів.
Загалом регіони втратили 223 млрд рублів податку на прибуток порівняно з минулим роком (-7,8%). При цьому в ряді областей спад став обвальним: -53,9% у Республіці Комі, -43,6% у Карелії, -35,5% у Ненецькому автономному окрузі, -33,3% у Челябінській області.
🔗 Коментар: у минулих дописах про місцеві бюджети я зазначав, що саме податок на прибуток буде однією з прихованих дірок кремлівського бюджету. На початку 2025 року податок був підвищений з 20% до 25%, і, відповідно, центральний та місцеві бюджети відштовхувались від очікувань збільшення податкової бази.
➡️ Через те, що при бюджетному плануванні не було взято до уваги «гальмування» і перехід до «рецесії», що неодмінно впливає на економічну активність і, відповідно, на обсяги податку на прибуток, — зараз це стає причиною додаткових проблем для Кремля.
І це є одним із наслідків, що місцеві бюджети минулого року мали у цей же період профіцит 756 млрд, а в цьому році — дефіцит 394 млрд. Окрім невиконання планів щодо доходів, головною причиною переходу до незбалансованих бюджетів є регіональні виплати за контракт, які вже стають «не за розміром».
🗣 Росстат заявляє, що промисловість додає 0,8% за підсумками 7 місяців цього року. Це, однак, у 7 разів менше, ніж минулого року, коли обсяги виробництва зросли на 5,6%. І цього вже недостатньо. ВЭБ вже фіксує технічну рецесію (падіння ВВП у першому кварталі — 0,5%, падіння у другому — 0,6%), ще один квартал падіння — і можна казати про рецесію як сталий тренд.
➡️ А це означає, що економіка втрачає «гнучкість» і будь-які проблеми, нові санкції, нижчі ціни на нафту і так далі мають додатковий множник ефективності. Саме зараз ідеальний час перетворювати фактор економіки із «побічного» у «стратегічний» у рамках московської окупаційної війни.
Ті, хто давно на каналі, знають, що майже 2 роки саме вересень-листопад 2025 року я вважав «точкою економічного фактора», часом, коли структурні проблеми в економіці вже не вдасться навіть приховувати, і періодом, коли економічні фактори будуть набирати стратегічної ваги в контексті війни.
❓ Коли це вплине на фронт?
Наслідки завжди йдуть із відтермінуванням від початку проблеми. Тому економічний вплив на забезпечення саме війська, за моїми підрахунками, буде наприкінці цього року — у першій половині 2026-го.
Саме цей період я тривалий час акцентую як точку, коли Кремль може стати більш зговірливим або, зрештою, йти далі й ризикнути фактично всім (економікою, геополітичними позиціями, можливо, й можливістю утримувати окуповане).
🔄 Саме в цей період обсяг фінансування вторгнення почне не збільшуватись, як це було всі ці роки, а зменшуватись, бо вже не буде сфер, «де менше можна просто їсти». Сфери, де можна менше їсти, вже ріжуть як 7 місяців. І тому почнуть проявлятися відповідні наслідки з «економічного» на «військове», а з «військового» процеси пришвидшать вплив на «політичне».
*Закінчення допису у коментарях через ліміт символів 👇