ЄС, ймовірно, готується до санкцій США: але є нюанс
🗣 «8 вересня європейські урядовці проведуть зустріч із представниками США з ціллю узгодити нові економічні кроки задля тиску на Кремль», повідомляє Associated Press.
А напередодні, 5 вересня, міністр фінансів США Скотт Бессент провів розмову з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Так що США введуть нові прямі санкції проти московії? Я думаю, ні — навпаки. США, ймовірно, введуть вторинні мита проти ЄС.
➡️ І це добре, бо в цьому і полягає багаторівневий план Європейської Комісії щодо втягування Вашингтона у тиск на Кремль. Наприкінці липня ЄС та США підписали торгову угоду, в якій було зазначено, що Європа закуповуватиме американських енергоресурсів на 250 млрд щороку, що є нереалістичним об’ємом.
Тоді вийшов мій допис, у якому я розписав, на мою думку, трирівневий план ЄС, який би пояснював, навіщо Брюссель пішов на умови, які не зможе заздалегідь виконати.
І зараз відбувається перша складова цього плану, яка звучала у тому дописі так:
1. Єврокомісія прокомунікує зі США, що багато країн Європи, такі як (Угорщина, Словаччина, Іспанія, Греція) закуповують енергоресурси у московії. Щоб ЄС могли збільшити закупівлю американських — треба звільнити ринок. А ринок найкраще можуть звільнити «вторинні санкції» (мита) чи реальна загроза таких мит. Єврокомісія шукає юридичні основи, як розірвати довгострокові контракти з московією та уникнути позовів. В принципі, в ЄК придумали механізм, але вторинні санкції США (проти окремих країн ЄС) — це ідеальна основа для юридичного обґрунтування форс-мажору.
➡️ Тому, на мою думку, зустріч представників ЄК і США має на меті саме пропрацювати рішення «звільнення Європи від московської нафти та газу», а не введення прямих санкцій США проти Кремля. На зустрічі будуть присутні представники Мінфіну США, що обумовлено тим, що саме це відомство подає запит на Держдеп.
Якщо виходити із запропонованого мною погляду, то така думка пояснює й останні дії в США.
➡️6 днів тому Бессент заявив:
«Питання санкцій буде ретельно проаналізоване впродовж тижня».
➡️4 вересня Трамп заявив, що Європа купує забагато енергоресурсів з московії, а не американських.
➡️Але 5 вересня NBC повідомило, що Трамп заявив радникам, що сповнений рішучості не псувати відносини із путіним. У разі правдивості цієї інформації можна вважати це відмовою Трампа найближчим часом вводити прямі санкції проти Кремля.
Тож завдання: «як зменшити представленість московської нафти в Європі, не вводячи прямі санкції проти «друга путіна», але при цьому зменшити суспільний тиск на Білий дім за його слабкість".
🔄 Відповідь — ввести мита на покупців московських енергоресурсів в Європі. Фактично, ввести мита проти окремих країн ЄС. Це зручний політичний крок, враховуючи частку євроскептиків в електораті Трампа.
Щобільше, Брюссель буде вдячний за такий тиск, оскільки це спростить обґрунтування комерційного «форс-мажору», який буде не тільки на основі торгових рішень ЄК, але й зовнішніх факторів, таких як мита США. При цьому Брюссель отримує варіант зовнішнього тиску на Угорщину та Словаччину.
❓ Чому Брюсселю потрібні «зовнішні фактори»?
Бо в Європі сил, які прагнуть зберегти московські енергоресурси, набагато більше ніж тільки уряди Словаччини чи Угорщини. Ми знаємо про цих двох, бо вони найгучніші, але це не означає відсутність подібних сил в інших країнах, особливо у комерційному секторі.
Також це посилить наміри країни, що головує в ЄС — Данії, яка розпочала процес розробки механізму, який усуне останні лазівки для московського газу. Данія планує розробити механізм на рівні ЄС, за яким зобов’яже саме всіх європейських імпортерів блакитного палива надавати національним органам влади докази, що газ не вироблявся на московії.
Тобто не структури ЄК мають доводити, що газ московський, а імпортер має переконати ЄК, що газ не московський. Такий крок ліквідує лазівки, коли під брендом іншої країни потрапляли московські енергоресурси.
Що цікаво, про цю ідею стало відомо теж 5 днів тому, коли активізувались певні процеси.