«Азійська забава» — роздягни москаля
💬 Так виходить, що розум людини здатен переважно фокусуватись на негативі та тому, «що не зроблено». Це не є поганим, оскільки це природна функція з давніх часів людської свідомості — опрацьовувати сценарії (загрози), що є пріоритетними для виживання. Тому сучасна людина біологічно переважно фокусується на тому, що не зробили (як факт) чи не було зроблено (як намір), бо це пріоритет у нашій свідомості — "доробити".
🔄 Натомість те, що було зроблено (як позитив, бо ж зроблено), заміщується «новим, що не зроблено», бо «не зроблено» у свідомості є пріоритетнішим за «вже зроблено», бо, власне, воно незроблене.
Це все природні процеси з якими не варто боротись, а достатньо вчитись усвідомлювати, бо якщо не буде усвідомлення, то природні функції нашого організму у сучасних умовах будуть працювати проти нас: заважати адекватно рефлексувати, а світ буде здаватись виключно ворожим, песимістичним та безальтернативним (у якому постійно тільки виклики та завдання), що призводить до вигорання, апатії та зупинки, власне руху.
➡️ Так, з початком введення мит на Індію 🇮🇳 від США ми очікуємо, що Індія зрештою відмовиться від нафти (це те, що в нашій уяві не зроблено з того, що має бути). Бо наша ціль — повна відмова Індії, але в реаліях її досягти вкрай важко, адже у світі багато інтересів. І тому відчуття нереалізованих сподівань викликає емоції, що заважає дивитись у комплексі: що сам рух вже є результатом, і тому до кінцевої цілі треба рухатись далі.
⏩ А комплекс такий: попри те, що Індія не відмовляється від москальської нафти, процеси, які йдуть у Європі та США, завдають збитків Кремлю.
І сьогодні цікава новина від Reuters🗣: індійські провідні трейдери вимагають у 3-5 разів збільшити знижки через ризики на тлі намірів ЄС доєднатись до мит, процесів у США і загалом "токсичність" та, відповідно, проблемність московської нафти.
Трейдери хочуть, щоб вже збільшена знижка 2-3$ за барель була доведена до 10$+ на тлі санкційних ризиків (нових), проблем з розрахунками й так далі.
Тобто навіть сам інформаційний дискурс про «вторинні мита» (без їхнього введення) — б’є по інтересах Кремля, бо азійські партнери московії копіюють поведінку Китаю, бачать можливість та грають у «роздягни москаля».
🔗 Для розуміння: кожен 1$ знижки, яку вимушений надавати Кремль індійським трейдерам, — це мінус 0,6-0,7 млрд $ в річному вимірі з доходів московії (увага доходів, а не чистого прибутку).
Фактично індійці хочуть ті самі умови, що Кремль вимушений надавати Китаю. Потенційні ризики вторинних мит використовуються як привід. Звісно, ідеально, щоб вторинні мита таки розширились, тоді рівень токсичності московської нафти може не перекритись стимулами з боку Кремля.
І якщо поки процес не дійшов до можливості «примусити Індію» не купувати, то сам рух процесу має значення не тільки як напрямок до цілі, але й безпосередньо як поточний ефект.
➡️ Тому важливо продовжувати, інформаційно насичувати та не дозволяти кремлівському антикризу, який запускається, у тому числі, через західні медіа, знецінювати рух (загрози). Бо якщо загроза знецінюється — Кремль отримує можливість для перемовних маневрів знижувати знижки чи ігнорувати.
А поки нова статистика за серпень демонструє, що попри фактичне збереження обсягів експорту нафти та нафтопродуктів (падіння лише 0,03% та 0,04% від обсягу), доходи продовжили просідати.
Так, у серпні порівняно до липня доходи Кремля від нафти та нафтопродуктів скоротились ще на 7%, або на 0,92 млрд$. Тобто, сталі обсяги експорту від липня до серпня не гарантували в серпні такого ж сталого доходу, як у липні.
Причина — як у низьких цінах (хоча ціни поки зафіксувались, якщо казати за ці місяці), так і головна причина падіння прибутків — знижки, щоб зберегти покупців. Оскільки московські авантюри довели впливову бензоколонку на ринку, що тепер навіть їй — продавцю ексклюзивного ресурсу, диктують ціни покупці, і це вже не тільки Китай.
І тенденція йде на продовження тренду.