🇫🇷 Стало зрозуміло, на що ставка Макрона, щоб політично вижив Лекорно.
В принципі, правильною була моя теза в минулому дописі про «партнерство з лівоцентристами», тільки воно відбуватиметься не на рівні президент/лідер партій, а на рівні прем’єра (як посередника від президента) та лідера партії соціалістів.
💬 Лекорно вже відновив перемовини з соціалістами, відмовився від ідей скасовувати державні свята (одна з вимог соціалістів до Байру, на яку той не пішов) і, в принципі, ходять чутки, що новий прем’єр не проти розглянути пропозицію соціалістів про підвищення податків для корпорацій, проти чого був Байру.
Тож ставка Макрона така:
Лекорно молодий, доволі репутаційний політик, виходець із голлістів (республіканців), який став близьким партнером Макрона.
➡️ Тобто, через сам факт призначення Лекорно Макрон сподівається отримати частково підтримку Республіканців, а через діяльність самого Лекорно (поступки соціалістам, проти яких був Байру) — отримати підтримку соціалістів.
Плюс, на тлі критичної необхідності прийняти бюджет, може спрацювати як тригер ситуативно підтримати новий уряд.