Європейська системність проти американської хаотичності
Інформація WP, що Трамп заблокував продаж озброєння Тайваню на 400 млн $ для перемовин із Сі, підкреслює те, що непартнерське ставлення чинної адміністрації до України не є особливим винятком через зв’язки Білого дому з Кремлем, точніше не тільки, а є результатом рівня світосприйняття чинних американських високопосадовців.
➡️ Тайвань — пріоритет для «азійників» у Білому домі, але навіть він страждає перед лицем прагнення Трампа задовольнити «автократів» перед перемовинами. Це стиль американського президента — задобрювати автократів інтересами демократичних партнерів і, більш того, шантажувати цих партнерів, вимагаючи тиску на автократів у рамках інтересів американських перемовин з цими ж автократами за перерозподіл політичних, економічних та інших сфер впливу.
І все це в постійному хаосі.
➡️ Натомість Європа підходить, можливо, не так швидко, як би хотілось, але системно: від сигналів, заяв до дій.
Китай — це специфічний «тил Кремля». З одного боку, Пекін зацікавлений у тому, щоб Захід продовжував виснажуватись, а з іншого — Китай не буде підтримувати Кремль у збиток комерції. Хоча, з іншого боку, переозброєння Європи й посилення антикитайської риторики — це вже не в інтересах Пекіну. Але єдине, чим путін може зацікавити Сі, як я і писав у дописі «Путін піддасть пʼяту статтю НАТО перевірці, щоб продовжити війну в Україні», — це створити гібридні умови для руйнації довіри до 5-ї статті НАТО. І посилення провокацій після того допису в Естонії — це один напрямок розвитку подієвості, який і очікував.
А на підтвердження того, що Кремль не є особливим союзником для Пекіна: для прикладу, рішення Пекіна скасувати субсидії на закупівлю московського нікелю та міді на рівні зі скасуванням субсидій на закупівлю в інших країнах. Це призведе до того, що, аби втримати китайського покупця, московські компанії будуть змушені надати нові знижки.
Але, повертаючись до Європи.
➡️ Вона буде посилювати тиск на Пекін і не на прохання Трампа, а заради тиску на Кремль. І ще до заяв Трампа Брюссель закладав основи для цього. Відмінність від Білого дому в тому, що Європа намагається робити це комплексно:
▶️ 1. Через дипломатичні сигнали. З липня європейські дипломати спробували декілька разів попередити Пекін про наслідки, на які готовий піти Брюссель, хоч це завдасть шкоди обидвом.
▶️ 2. Через інформаційні кампанії. Мабуть, чули нещодавно про 2435 морських контейнерів з китайськими товарами в грецькому порту Пірей. Але мало хто звернув увагу, що це не «греки затримали», а Прокуратура ЄС провела операцію «Каліпсо» з викриттям злочинних КИТАЙСЬКИХ (що важливо у звіті) мереж. Важливо, що на основі цього розгорнулась інформаційна кампанія про те, що 80% товарів з Китаю, які заблоковані європейською прокуратурою, уникали сплати податків.
Далі ЄС через Польщу продовжує надавати сигнали, блокуючи на невизначений термін кордон з Білоруссю («до повідомлень»), через який проходить значний трафік китайських товарів до ЄС.
▶️ 3. Через попередження. Діями в Греції ЄС посилає пряме попередження, що навіть поза рамками введення мит Брюссель бачить і, що головне, має механізми завдавати тиск Пекіну. Показово, що затримання контейнерів було проведено в найбільшому порту, що належить китайській компанії в Європі — Піреї.
▶️ 4. Через політичні рішення. 19-й пакет санкцій ЄС буде включати прямий тиск на китайські компанії за зв’язки з Кремлем в енергетичному секторі. Ймовірно, Пекін планує продемонструвати власний вплив на Європу через Угорщину, але повідомлення, що Брюссель планує «купити» голос Орбана за 500 млн (Орбан просив 650 млн), свідчить те, як далеко готові заходити європейські політики, щоб посилити тиск на Пекін.
Європа комплексно готує «інформаційне», «політичне» та «електоральне» поле для можливості забезпечити спробу тиску на Пекін. Тому будь-який тиск на Китай, який спробує вчинити ЄС, не є результатом дій США, а є самостійним еволюційним шляхом європейців, який розпочався задовго до закликів Білого дому.