Путінська опричнина
💬 Перше президентство путіна на московії ознаменувало укладання нового соціального договору між елітами — колективна олігархія, де президент московії виступав як наглядач за дотриманням чотирьох простих правил:
📌 1. Не питати, звідки капітал. Забути про все, що і як було накопичено в 90-х, — відмова від взаємних претензій.
📌 2. Не питати, як використовується капітал: куди виводиться, що купується за кордоном, як забезпечується комфорт і так далі.
📌 3. Забезпечувати розподіл сфер. За кожною групою та регіональною елітою закріплена своя територія та сфера, яка є непорушною.
📌 4. Взаємний захист системи. Знищення сил, що можуть порушити цю систему / соціальний договір.
➡️ Але олігархічний консенсус припустився помилки, прорахувавшись, що кегебіст путін може реалізувати нереалізований потенціал свого часу Берії: використати своє становище, документи, компромат та вплив на спецслужби, щоб бути не «елементом системи», а її володарем. Це почалось активно десь після «тимчасового президента Медвєдєва». І в цей період «колективна автократія» стала переходити в одноосібну.
Але навіть попри це путін не порушував «стовпи» системи, що привели його до влади.
🔄 Не порушував до широкомасштабного вторгнення. Зручно керувати олігархічним консенсусом, коли достатньо ресурсів та потоків для перерозподілу, але коли ці потоки починають всихати й перенаправлятись у все більші потреби авантюри, то починається боротьба, яка й підриває систему.
Наприкінці 2024 року та впродовж 2025 на московії розгорнулась кампанія «конфіскацій» та «експропріацій».
Для прикладу:
➡️ Затримання мільярдера Антіпова за звинуваченням у необґрунтованому збагаченні на 100+ млрд рублів в 90-ті роки. Це власник Челябінської промислової групи, який володів найбільшими металургійними та не тільки підприємствами, а у 2025 цю групу остаточно спіткала націоналізація.
➡️У грудні 2024 р. — звинувачення мільярдера Струкова у виведенні капіталу, незаконній монополії та збагаченні. Як наслідок — націоналізація однієї з найбільших золотовидобувних компаній «Южуралзолото».
➡️Лютий 2025 — націоналізація найбільшого зернотрейдера «Рідні поля», які забезпечували 14% загальнодержавного експорту зернових. Власника, мільярдера Ходикіна, звинуватили в подвійному громадянстві, а його активи визнали «критичною потребою держави».
➡️У березні 2025 р. — націоналізовано найбільшого виробника консервів "Главпродукт". Офіційне обвинувачення ґрунтувалось на тому, що через «почуття помсти» олігарх Леонід Смірнов перешкоджав поставкам на фронт.
➡️У квітні 2025 р. — націоналізовано найбільше підприємство з виробництва абсорбентів Салаватський каталізаторний завод, і понад 10 пов’язаних з ним підприємств. Його власника мільярдера Алексєя Метюшева, ексголову «Газпром-Енерго», звинуватили у незаконному збагаченні.
Це лише невеликий перелік з того, що можна побачити за останній час. Зміст у тому, що це не просто «експропріація» ресурсів на війну, а порушення «соціального договору», на якому була побудована система.
Одне діло, коли ресурсів було вдосталь, то розподіл зон впливу забезпечував стабільну васальну систему з чіткими правилами. Інше — коли ресурсів стало менше.
Олігархи, яким почали висувати звинувачення, формально не є «опозицією путіну чи системі» — просто вони далі від білоусівської, шойгівської чи кирієнківської еліти, потреби яких мають бути задоволені в першу чергу на тлі зменшення ресурсів.
Чим вужчим стає струмок, тим яскравіше проявляються дві тенденції: з одного боку, оточення намагається переконати у своїй лояльності царя, а з іншого — переконати царя у нелояльності іншого боярина, щоб отримати його бояриню та вотчину. Так починаються васальні війни, коли цар недоторканий, але відсутність чітких правил «соціального договору» дозволяє все, що дозволяє виживати.
А це неодмінно впливає на загальну функціональність системи та її дієздатність. Фактично це собака, яка пожирає свій хвіст, і чим менше стає ресурсів, тим більше вона ковтає саму себе.