🇨🇿 Результати виборів у Чехії: що далі?
💬 Проурядові партії Spolu, STAN, Piraty отримали вищі результати, ніж демонструвала соціологія. Ба більше, ці три партії отримали 2,44 млн виборців, що на 100 тис. більше, ніж на попередніх виборах, коли Spolu та PirStan (STAN + Piraty) мали 2,33 млн голосів та сформували уряд.
Але тоді менша кількість голосів дозволяла цим партіям розраховувати на 108 мандатів (більшість 101), а цього разу, хоч і більша кількість отриманих голосів, але це дало змогу мати 92 місця (більше, ніж очікували, але недостатньо для більшості). Причина — специфіка виборчої системи Чехії з регіональними преференціями.
➡️ Але такий результат дозволяє вже ексурядовим силам мати достатній стримувальний вплив на Бабіша, з урахуванням того, що кількість депутатів суто Бабіша — 80 мандатів, а також через наявність проєвропейського президента та більшості Spolu, STAN, Piraty у Сенаті (верхній палаті парламенту).
Висновки за результатами виборів:
▶️ 1. Комуністи не пройшли — тому найбільш промосковська сила відпадає, як і найгірший варіант коаліції. І, відповідно, з трибун парламенту буде менше доноситись антиєвропейської та антиукраїнської риторики.
▶️ 2. SPD Окамури провалився. Зі стартових рейтингів, які давали 12-14% отримати 7,78% — це провал. При цьому SPD фактично йшов блоком 4 партій і мав би мати поріг у 11%, якби не хитрість зі списками, що дозволила уникнути виборчого цензу. Показово, що Piraty випередили SPD, отримавши 18 місць та кращі відсотки.
▶️ 3. Spolu отримала 23,36%, що краще, ніж очікувалось (19-21%).
▶️ 4. STAN (11,23%) і Piraty (8,97%), попри те, що цього разу йшли окремими шляхами, забезпечили собі не просто прохід у парламент, а кращі результати, ніж блок SPD, і вищі, ніж очікували.
▶️ 5. Проєвропейські партії мають «блокуючу меншість» для важливих рішень, які б потребували 120 голосів.
Якщо коротко, то поточний результат буде спонукати Бабіша «домовлятися» з проєвропейськими силами, бо ці сили зберігають вплив завдяки непоганому результату. УВАГА: домовлятись НЕ про коаліцію (це малоймовірно), але про надання мандату на урядування як переможцю виборів.
Варіанти коаліції
У Бабіша є два основних варіанти (їх більше, але ці основні):
➡️1. Сформувати однопартійний уряд меншості за формальної підтримки SPD (тут зірочка*) та Мотористів. У сумі вони мають 108 місць зі 101 необхідного для більшості. Для цього Бабішу треба підтримка Петра Павла, мовчазлива позиція ексурядових партій в обох палатах парламенту і, звісно ж, підтримка SPD та Мотористів.
Про «*». Проблема в тому, що навіть 15 скромних місць SPD — це не суто місця SPD. Мінімум 5 депутатів, які пройшли за списками SPD, — представники менших партій (Svobodni, Trikolora та інші), які пішли фактично спільним блоком, але у списках SPD, щоб уникнути 11% прохідного бар’єра.
Уряд меншості, якщо він постане, буде вкрай нестабільним і залежним від забезпечення «балансу», у тому числі вже ексурядовими партіями. Це значно обмежуватиме Бабіша і спонукатиме до непублічних домовленостей.
Риторика Бабіша одразу після виборів, що в тій чи іншій формі можливе продовження «чеської ініціативи», — це метод запрошення президента Петра Павла (ініціатора ініціативи) до перемовин. Нагадаю, що Бабіш був усю передвиборчу кампанію відкрито проти «чеської ініціативи».
➡️ 2. Уряд із SPD та Мотористів.
Для його утворення є три проблеми:
• 1. Бабіш має тоді віддати міністерські портфелі.
• 2. Домовлятись прийдеться не з трьома партіями, як зараз рахують без контексту, а з більшою кількістю, бо депутати від SPD — це конгломерат партій.
• 3. Між SPD та Мотористами є політичний конфлікт.
У такому уряді фактичну «золоту акцію» будуть мати Мотористи, що не на руку для Бабіша та його партії.
➡️ Тому сукупність факторів буде спонукати Бабіша до пошуку балансу. Який можна забезпечити тільки непублічною угодою з проєвропейськими силами (ще раз УВАГА мова НЕ про формування уряду), поступившись непринциповими питаннями для Бабіша, але принциповими для проєвропейських сил, як збереження єдиного курсу з ЄС та підтримки України.