Кремль атакує найвідданіших європейській безпеці
Те, що за провокаціями з дронами стоїть Кремль, — сумнівів немає, варто лише взяти пряму мову головного кремлівського пугала Медведєва:
«Главное, чтобы недалекие европейцы прочувствовали на своей шкуре, что такое опасность войны. Чтобы боялись и тряслись, как тупые животные в стаде, которых гонят на бойню. Чтобы обгадились от страха, предчувствуя свой близкий и мучительный конец».
Але при цьому Песков цинічно заявляє, що «ніяких основ звинувачувати московію немає».
У минулих дописах ми з Вами обговорювали, що таким методом Кремль бажає переконати Китай діяти щодо перерозподілу сфер впливу «більш рішуче» і для цього має переконати Пекін в дезорганізації умовного Заходу. Почитати можна тут.
➡️ Але інша мета дій Кремля — вчинити тиск на країни, які найбільше підтримують та просувають ідеї тиску на московію, або від рішень яких залежить, чи цей тиск буде здійснений.
Однією з країн, на яку концентруються провокації Кремля, є Данія 🇩🇰
З 22 по 28 вересня зафіксовано чотири інциденти з невстановленими дронами над стратегічними об’єктами. І така концентрація провокацій московії на Данії має своє значення: окрім того, що Данія — країна, яка головує до кінця цього року в ЄС і фактично визначає порядок денний, це країна, суспільство, яке просуває найбільш неприємні для Кремля речі — такі, як додаткові санкції, репараційний кредит та блокування тіньового флоту.
Данія має контроль над ключовими протоками, з яких здійснюється вихід з Балтійського моря. Цього тижня Копенгаген завершив розробку юридичної бази та прийняв її за основу щодо того, як здійснювати затримання та перевірку танкерів тіньового флоту без порушення міжнародного права.
Це рішення Копенгагена є елементом ширшого процесу, який відбувається в ЄС щодо розробки юридичної карти, як затримувати судна тіньового флоту, які для уникнення арештів користуються міжнародним правом про вільне мореплавство та уникають заходити в підсанкційні порти. Цей процес розпочався з головуванням Данії влітку і має бути завершений до кінця року. Про цей процес ми з Вами теж говорили, і зараз, фіксують ЗМІ, що розробка юридичних основ на завершальному етапі.
Тому Кремль у межах цілей, які відкрито окреслив Медвєдєв, і залякує Данію, розуміючи її менший військовий потенціал.
➡️ Данія відповідає, прем’єр-міністр Меттере Фредеріксен висловилась за те, щоб військові країни збивали всі невстановлені об’єкти, що несуть загрозу. Подібні позиції висловив канцлер Німеччини (країна готує законодавчі зміни), Румунія (ухвалила закон), Франція, Литва.
Інший напрямок — це психологічний тиск на Бельгію 🇧🇪, політики якої не дуже схильні погоджуватись на ідею Брюсселя щодо надання репараційного кредиту для України через обмін реальних коштів у заморожених московських активах на «облігації-гарантії ЄС».
Але попри небажання, Бельгія близька до того, щоб під загальним тиском поступитися. Саме з цим пов’язана така ризикованість та глибина дій Кремля 3 жовтня на прикордонні Німеччини/Бельгії. Мета — посилити психологічний тиск на Бельгію.
Зараз Кремль вдесете грає в стару гру з «червоними лініями», тепер визначаючи нові, як-от:
• Затримка московських танкерів;
• Надання коштів з заморожених активів;
• Надання далекобійного важкого озброєння Україні.
💬 Поява на великих екранах Меркель із провокаційними заявами та натяками про те, що винні інші країни, повʼязана не лише з тим, наскільки адміністрація Меркель була пов’язана з кремлівськими інтересами, але й з тим, що Кремль з певних причин мобілізує вплив на європейських важковаговиків.
➡️ Це пояснюється тими процесами, які дратують Кремль і яких він всіляко прагне уникнути, особливо втрати європейського енергоринку, де штатними дистриб’юторами були Меркель та Шредер з двох політичних флангів німецької політики.
А висновок простий: щоб уникнути ескалації, треба відповісти ескалацією на ескалацію, бо саме зараз чітко простежується, що Кремль бере «на понт», але сам всіляко боїться відповіді.
P.S. Про Францію поговоримо пізніше, бо потрібна деяка інформація.