Газова імперія московії котиться у прірву —прірву, якої більше не уникнути (Частина перша 1/2)
➡️ Вчора стало відомо, що «ЄС погодив план відмови від московської нафти та газу». Коректно уточнювати, що погодив на рівні послів країн ЄС, бо остаточно мають узгоджувати на рівні лідерів. Але зміст у цій новині полягає в тому, що відмова від московських енергоносіїв Європою — це тепер питання часу та технічних процесів.
🔗 Відомо, що план передбачає поступове припинення імпорту московського газу: за новими контрактами — з січня 2026-го, за короткостроковими — з червня 2026-го, за довгостроковими — з січня 2028-го.
І може здаватись, що остаточна відмова аж у січні 2028 року — це так далеко, але це рішення ЄС (особливо коли фінально погодять) завдає Кремлю вже більше збитків, і далеко не тільки фінансових, ніж Ви думаєте:
➡️ 1. Руйнування мережі впливу Кремля через комерційні зв’язки в Європі. Сам факт прийняття ще до настання остаточної дії зруйнує цілу низку контактів, вибудуваних десятиліттями Газпромом/Новатеком та іншими в Європі, які через «комерційну зацікавленість» поширювали вигідні Кремлю лобістські кампанії.
➡️ З настанням розуміння, що відмова є остаточною, незалежно від того, коли і як завершиться московське вторгнення, і далі 2028 року співпраці з енергетичними компаніями московії не буде — усе, прірва, то у частини європейських еліт, навіть тих, кому важливіші прибутки за цінності та безпекову логіку, зацікавленості продовжувати просто не буде — вже зараз.
Вже не буде потреби у директора Рейнерс, однієї з найбільших приватних енергетичних компаній Іспанії Naturgy, писати листи до Урсули фон дер Ляєн з проханням відтермінувати відмову від московських енергоресурсів «бо це робить путіна тільки сильнішим" — за «геніальним» аргументом гендиректора вигаданим з єдиної ціллю, щоб уникнути платити за політичну короткозорість.
Це той діяч, який у 2018 році обіймався з послом Кремля в Іспанії Юрієм Корчагіном на розвантажені першого мосоквського LNG та під шампанське планували «величний енергетичний хаб» для московських енергоресурсів в Європі через Іспанію. До речі, для цього розширювався Yamal LNG, а сама Naturgy мала довгостроковий контракт з Новатеком до 2041 року, який тепер буде вимушена розірвати до січня 2028 р.
Саме тому директор Рейнерс так переймався, що писав Урсулі фон дер Ляєн «натхненні листи» — аж двічі: у червні та серпні 2025 року. А сама компанія через афілійованих політиків, медіа, «громадську активність» фактично проводила лобістську кампанію задля збереження московських енергоресурсів в Європі заради власних комерційних інтересів. Побічним наслідком таких комерційних кампаній було посилення московських наративів.
З часом я презентую закриту частину нашого дослідження по Іспанії. Але можна зрозуміти, як такі приватні компанії (яких далеко не одна) з комерційним інтересом побічно впливають на багато інших аспектів, звісно, у негативному ключі.
➡️ 2. Другий удар завдасть Туреччина 🇹🇷
І як не дивно, він припаде теж на 2027-2028 роки. Відповідно до нової енергетичної стратегії, про яку непублічно повідомляють турецькі аналітики, Анкара планує відмовитись від понад половини московського обсягу імпортованого газу, замістивши його власним та закупівлею американського. Збільшення власного видобутку відбудеться на тлі нових відкритих у 2023/24 покладів у Чорному морі, а заміщення американським — на тлі політичних домовленостей, які відбулись вже зараз.
➡️ Так, турецька державна компанія BOTAŞ наприкінці вересня підписала довгостроковий договір зі США на постачання газу до 2045 року. Найцікавіше те, що договір підписано на тлі того, що наприкінці цього року в державних та приватних турецьких компаніях спливає термін дії договорів з московськими газовими компаніями на обсяг, еквівалентний 25 млрд м³.
На цю тему є наше дослідницьке відео на YouTube 🎞 — про те, як на тлі цього можна зменшити прибутки Кремля. Фактично частину з того, що Анкара мала б перепідписати в Кремлі, підписано на постачання зі США.
*Продовження у наступному пості👇