*Продовження (Частина друга 2/2)
❓ Чому це стає можливим?
Це стає можливим, бо московський газ стає по-справжньому політично токсичним, і через це зруйновано міф про «безальтернативність» московії як бензоколонки, де, попри те, що зухвала поведінка Кремля дратує багатьох, але все одно їх сприймали, «бо ж у неї вентиль» і «корупційна мотивація».
Ця історія закінчилась.
➡️ 3. І третій удар — це питання: куди дівати з 2026-2028 років накопичені шалені вільні об’єми трубопровідного та іншого газу?
Скажете: Сила Сибіру-2. Але, як стало остаточно відомо, попри гучні заяви Міллера та путіна щодо угоди з Китаєм, на практиці сторони НЕ дійшли згоди: ні щодо ціни, ні щодо обсягів, ні щодо термінів, ні щодо інвестицій (хто платить?) — за жодним із ключових параметрів. І навіть якщо прям завтра про все це буде домовлено (про що не можуть домовитись уже 7 років), то СС-2 не буде запущена до 2034-35 років у повних проєктних обсягах.
На тлі всіх цих «успіхів геніальної СВО» газпромівським елітам нічого не залишається як гризтись за перерозподіл ліквідних ресурсів всередині країни, відібраних в інших московських олігархів. Гризня газпромівського лобі з кланом Махмудових за відібране у мільярдера Струкова ліквідне «Южуралзолото» вже втягнула Набіуліну та Центральний Банк — і це тільки початок.
Фактично в ці роки ера впливу московської енергетики завершується для Газпрому та інших, і настає епоха «голодних ігор», що потягне всі суміжні галузі ще глибше на дно.