📍 Кая Каллас у Києві: мета та цілі візиту
Оскільки зовнішня політика ЄС має узгоджуватись із національними баченнями 27 країн, то візити голів європейської політики до Києва напередодні самітів завжди є традиційним методом досягти дві цілі:
➡️ 1. Узгодити позиції Києва та Брюсселя напередодні, власне, саміту;
➡️ 2. Створити візитом певний медійний та політичний тиск на окремі уряди країн ЄС, які можуть відходити від того бачення, що пропонує Брюссель та загальна більшість.
Для прикладу, так було у грудні 2023 року напередодні погодження Ukraine Facillity (50 млрд євро) чи напередодні найбільш значних та дискусійних (в Європі) пакетів санкцій.
Візит Каї Каллас сьогодні до Києва розпочався із цитати🗣:
«Українці надихають світ своєю мужністю. Їхня стійкість вимагає нашої повної підтримки”.
➡️ Цей візит має на меті досягти ці дві цілі, описані вище, щоб наблизити нову форму довгострокової підтримки України.
Мова про використання заморожених активів московії шляхом надання Україні репараційного кредиту (Reparations Loan) у розмірі понад 130 млрд євро.
➡️ Умови кредиту: Україна має повернути даний кредит тільки у разі, якщо Кремль виплатить Україні репарації, якщо ж ні, то — ні.
З 210 мільярдів євро московських активів, які перебувають у Європі, переважна більшість зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. З цих коштів уже 175 мільярдів євро перетворилися на готівку, оскільки сплинув термін депозитарного зберігання.
Можливості.
Ці кошти можуть профінансувати довгострокові оборонні потреби України без боргового навантаження на національний бюджет України, бо фактично за це примусово сплачує Кремль.
Значення.
У разі успіху ініціативи це буде кардинальний перехід Європи до тиску на Кремль. Окрім того, що це продемонструє вищу готовність Європи йти на ризик заради протидії Кремлю, це ще змусить Кремль фактично примусово об’ємно заплатити «за вторгнення».
Поточне бачення.
ЄК хоче в основі узгодити цю ініціативу вже на саміті 23-24 жовтня, щоб кошти для України були доступні наприкінці цього — на початку 2026 року.
Попередньо відомо, що три ключові країни Європи — Велика Британія, Німеччина та Франція — принципово узгодили просування цієї ініціативи як основи підтримки України.
Перепони.
➡️Бельгія 🇧🇪 не є відверто проти ініціативи, але вимагає, щоб ризики були розподілені між усіма членами ЄС, причому на довгостроковій основі.
➡️Реакція третіх країн — це друга перепона. Треті країни, які користуються європейською банківською системою та євро, можуть погрожувати вивести з Європи депозитарні капітали (як було у 2023 році — погрози саудитів) через занепокоєння, що створений прецедент наблизить не надто демократичні режими колись повторити долю кремлівських активів.
Мова, у першу чергу, про арабські країни, реакцію яких Кремль намагається посилити та використати, щоб створити у ЄЦБ та ЄС відчуття, що даний крок підірве довіру до євро.
➡️Судові позови Кремля — ще одна перепона.
Ці позови спрямовані на те, щоб посилити занепокоєння як Бельгії та деяких країн Європи, так і третіх країн. Московія вже зараз наймає великі компанії та юридично атакує Euroclear та Clearstream десятками позовів від Московського депозитарію.
Тому завдання для європейських юристів — провести фактичну конфіскацію без конфіскації.
➡️ Рішення — замінити готівку, яку потенційно планують вилучити, на «гарантії держав» — фактично облігації, які будуть виплачені тільки у разі сплати репарацій Кремлем.
➡️ Четверта перепона — Австрія 🇦🇹
Вона підтримує ініціативу використання заморожених активів, як пропонує ЄК, тобто саме тіла активів, але виступає за те, щоб ці кошти не включали використання їх на військову підтримку, оскільки це порушує принципи «нейтралітету».
➡️ У разі успіху ініціативи Україна отримає не тільки джерело довгострокового фінансування, але й буде нівельовано страх зняття санкцій та повернення цих коштів до Кремля, оскільки до виплати репарацій це фактично просто папери боргових зобов’язань без можливості їх конвертування до виплати репарацій.