Брехня Трампа напівшишечки: 🇬🇾 гаянська нафта на індійських ринках 🇮🇳
💬 Наприкінці тижня Трамп урочисто заявив, що Індія більше не купуватиме московську нафту. Вже наступного дня індійські посадовці дали розмиту заяву, в якій ніби заперечили слова Трампа, але непрямо: «Для Індії пріоритетом є захист споживача в умовах нестабільної енергетичної ситуації», заявили в МЗС.
За тиждень до заяви Трампа Bloomberg повідомило, що саме зі сторони Індії «прискорюють торгові перемовини», де ключовим питанням залишалась «московська нафта на індійських ринках». За неофіційними повідомленнями Нью-Делі надав гарантії, що збільшить закупівлю американської нафти.
➡️ Трохи раніше, на початку серпня, американська дочірня компанія ExxonMobil Guyana запустила у Yellowtail четверту нафтову розробку, збільшивши видобуток Гаяни на 250 тис. барелів і довівши загальний об’єм до 900 тис. Важливо зазначити, що запуск четвертої нафтової розробки відбувся на 4 місяці раніше запланованого терміну. Вже погоджено п’яту чергу, а до кінця року наявні 4 черги мають ще збільшити об’єм видобутку, доводячи його до проєктної потужності.
❓ Для чого нам Гаяна?
До кінця року Гаяна, випереджаючи графіки, має вийти на потужність 1,1 млн барелів, збільшивши за рік обсяги видобутку з 650 тис. До 2030 року очікується, що мінімально Гаяна буде видобувати щонайменше 1,7 млн барелів.
На тлі вищеописаних подій — з американським тиском та прискореним запуском американських потужностей у Гаяні — стало позавчора відомо, що найбільші за потужністю індійські НПЗ Indian Oil і Hindustan Petroleum закупили перші пробні партії гаянської нафти в американської ExxonMobil обсягом 4 млн барелів.
Важливо зазначити два моменти:
🔗 1. Indian Oil і Hindustan Petroleum – це саме державні НПЗ Індії, тобто уряд Моді має здатність прямого менеджменту.
🔗 2. Перші партії американо-гаянської нафти надійдуть у грудні-січні, тому лише у січнево-лютневих звітах це відобразиться.
❓ Що це означає?
Найімовірніше, на тлі перемовин Індії та США Нью-Делі тестує альтернативні постачання (у першу чергу американські), залучаючи непублічно індійські державні НПЗ.
❓ Трамп не збрехав?
Перебільшив. Індія, дуже схоже, надала зобов’язання закупити американські енергоресурси в рамках перемовин зі США, але ні цих поки об’ємів, ні політичних зобов’язань повністю відмовитись від московської нафти поки що не вистачить, і уряд Моді їх не надавав. На тлі того, що Трамп недбало ставиться до вивчення звітів, які йому надають, — ймовірно, він це сприйняв як «Індія відмовилась (ться)», або просто вирішив перебільшити у власному стилі поточні переговорні домовленості.
❓ Чому Індія не підтверджує офіційно, що хоча б частково в рамках перемовин зі США все ж таки готується скоротити закупівлі московської нафти?
Уряд Моді — є націоналістичний, націлений на гучні політичні та популістичні заяви, паралельно використовуючи образ прем’єра як «батька нації»/«посланця богів». Паралельно уряд Моді використовує тезу: «Індія — новий геополітичний центр світу».
➡️ На тлі цього Моді не може «бути слабким», тобто офіційно оголошувати «ми частково погодились на тиск» — це небажано для уряду Моді, який після парламентських виборів минулого року значно послабив політичні позиції порівняно зі станом справ до цього.
Тож Індія та її посадовці будуть уникати коментувати чи підтверджувати ситуації, які можна трактувати як «їх продавили», навіть якщо символічно та лише частково.
🔄 Проблема в тому, що хоч США обрали Індію як ціль «торпедування» правильно, але форма цих комунікацій є неприйнятною (для Нью-Делі) без урахування специфіки влади в Індії. Тобто форма комунікації Трампа навпаки зменшує результативність процесів, попри правильно обрану стратегію Мінфіну та Держдепу США.
І це знову підтверджується тим, що поточні успіхи перемовин Держдепу та Мінфіну Трамп використав для популізму, паралельно змусивши уряд Моді «захищатись». Фактично стиль публічної поведінки Трампа є однією з перешкод для Мінфіну і Держдепу в рамках тиску на Індію.