🇺🇸 Трампа завели в потрібну кімнату: чи вдасться зафіксувати? (Частина перша 1/2)
Вчора світ нарешті дочекався перших прямих санкцій від Білого дому. І тут навіть не важливий обсяг цих санкцій, а сам факт їх запровадження, оскільки до цього прямі санкції пов’язувались у голові Трампа з зупинкою «перемовин із путіним».
Спочатку я б хотів відзначити критиків Рютте за те, що він ніби занадто «м’яко» ставиться до Трампа і загалом підлаштовується під його забаганки та его. Але саме перед Рютте Трамп оголосив програму-дозвіл PURL на закупівлі американського озброєння для України, що стало вкрай важливою складовою на тлі вичерпання постачань за PDA саме у ті місяці.
Саме при Рютте Трамп оголошує зараз і свої перші санкції проти «любого друга путіна».
Рютте — досвідчений політик і те, що він підлаштовується в певних моментах під “Трампа-daddy” демонструє не його слабкість, а його зрілість — використовувати слабкості американського президента.
Продавати зброю Україні, вводити санкції проти «друга путіна» — це все погані новини для Трампа. Це його «засмучує». Тому Рютте та європейська дипломатія загалом діяли чітко, системно та стратегічно за правилом комунікації з Трампом, що вдало у власній книзі описав ексгенеральний прокурор США Комі:
«Як мені поводитися з Трампом?», — питає Комі.
Відповідь: «Ніколи не критикуй його і не повідомляй погані новини».
Комі: «Але я мушу».
Відповідь: «В тебе є діти? Перш ніж сказати погане (небажане) дитині, дай їй щось солоденьке».
Як Європа виховує Трампа.
В одному із дописів, якраз де аргументував, що все розвивається по спіралі з Трампом, а не по колу, зазначив:
«І на кожному з етапів Трамп поступово змінюється — як дитина, яку європейці навчають терпінням та поясненнями».
Введення санкцій, продаж зброї, чи надання розвідданих — це не «на емоціях» Трампа, а результат кропіткої роботи європейсько-української дипломатії, яка його підводила до цього, попередньо реалізувавши низку етапів.
І якраз пригадування минулих дописів на каналі допоможуть нам ці етапи пройти:
➡️ 1. Руйнування московської гідри інтересів довкола Трампа.
Початок 2025 року ознаменував повне домінування кіл, зацікавлених у партнерстві з московією: Маск, Венс, Віткофф, Кушнер, Трамп-мол., Гегсет. Європа не йшла в «браву», але потенційно безглузду атаку на них, бо розуміла, що програє — вона дала цій гідрі пожерти саму себе у кожен потрібний момент, користуючись цим.
➡️Маск пожер себе через амбіції, які зайшли на поле Трампа.
➡️Венс після скандальної поведінки на Мюнхенській конференції, поведінки в Білому домі під час зустрічі з українською делегацією та за результатом невдалих втручань у європейські вибори в Німеччині та Румунії — сукупність критики зробила його небажаною персоною в Європі. І щоб це хоч якось виправити, схоже, йому десь 3-4 місяці тому довели, що варто зменшити свої «ковбойські набіги», у тому числі щодо України, оскільки зовнішня критика переросла у внутрішню.
Ще в одному з дописів, де я описував як Венс «рятує Віткоффа», зазначив, що у разі провалу Віткоффа (третя поїздка до москви, яка провалилась) Венс втратить можливість на певний час втручатись у процес.
➡️ Віткофф поховав себе непрофесійністю та заангажованістю. Маючи колосальний вплив у дипломатичній площині, коли в перші 6 місяців довкола Віткоффа були пов’язані всі основні зовнішньополітичні треки США: Близький Схід (який зрештою реалізував Рубіо, Кушнер, спецпредставник по Сирії Барак), іран (провалився), Кремль (провалився) — провал по кожному з них призвів до того, що «надважливу підготовчу зустріч» у Будапешті було доручено Рубіо, що і стало натисканням спускового гачка.
До речі, у минулих дописах фіксував, що реальні зміни розпочнуться не з відставки Маска, а з поступового відсторонення Віткоффа (це головний індикатор). Звучало це тоді у травні так:
«Але водночас відставка Маска відкриває шлях до більш небезпечного Віткоффа — остаточне усунення Вікоффа від процесів в Україні (а краще від Трампа) матиме прямий вплив. І процес довкола Віткоффа, схоже, розпочався».
*Продовження у наступному пості👇