*Продовження (Частина друга 2/2)
Пізніше сукупність подій спровокувала мене до фіксації в одному з дописів, що настає «піврічка Рубіо/Келлога» (але це не скасовує можливість рухів на нове коло спіралі).
➡️ Гегсет і Колбі підірвали себе низкою скандалів, особливо SignalGate, звільненням генералів та радників, які мали «альтернативні думки» (у тому числі по Україні), але остаточно їх вгамував скандал із блокуванням допомоги Україні (третя спроба), коли зрештою було встановлено, що це було всупереч баченню у Білому домі на той момент. Вгамували, але це — поки що.
➡️ 2. Європа виграла у Кремля торги за Трампа.
В одному з дописів зазначав:
«Хто швидше заплатить — того й «капці». Запропонує щось цікаве Кремль — він уникне вторинних санкцій. Запропонує ЄС — вторинні санкції будуть. 50 днів — це фактичний термін для «аукціону»».
➡️ У той час як Кремль надавав великі обіцянки, у які вірив Трамп, але вони зрештою не виконувались, бо це не входило в плани Кремля, ЄС систематично працював, створюючи «грошовий вал», повз який не міг би пройти Трамп: погоджена програма переозброєння ReArm, підписана торгова угода зі США, збільшення частки виділення коштів на НАТО, готовність збільшувати купівлю енергоресурсів зі США, програма закупівлі американського озброєння PURL, остаточні бани на перепродаж Північних потоків (контрдія ЄС проти кремля), погоджена програма відмови від московських енергоресурсів — усе це посилювало європейсько-українське лобі, яке працювало довкола Трампа.
Трамп іде туди, де відчуває «гроші» — це ключовий принцип, який я прописував багато разів.
➡️ 3. Але все вищезазначене розпочалось з бази — це коли на початку року Європа прийняла принципове рішення, що вони спільно протидіятимуть спробам їх «викинути» та залишаються з Україною. Це було у статті на початку року «Європа не збирається дозволяти себе «викинути»».
За відсутності достатнього політичного впливу на США та еліти довкола Трампа європейцями була проведена (і буде ще проводитись, бо нічого не закінчено — пацієнт ще не зафіксований) неймовірна робота.
Європу критикували за повторюваність дій, прирівнюючи це до слабкості за принципом: «Робити одне й те саме, очікуючи іншого результату — це божевілля». Але, можливо, у божевільні з навіженими саме це і працює? Треба бути трохи божевільним, щоб знаходити контакт із божевільними. Зрештою, ці дії розтискали «рух по колу» на тлі помилок Кремля у рух по спіралі.
➡️ 4. Боярські війни — остання важлива, недооцінена складова, яку нам подарували коридори Кремля. Це конкуренція між Лавровим та Дмітрієвим, де вічний кінь московської дипломатії непокоївся за надто посилений вплив в певний період «молодого вискочки» Дмітрієва і, відповідно, руйнував його напрацювання задля збереження свого 20-річного положення при царі-путіні.
Це все не спонтанно.
Якщо Ви думаєте, що документ для санкцій готується за день — це не так.
Не так давно ми з Вами вже обговорювали, що США вперше долучилися до комюніке міністрів фінансів G-7, де вперше підтримали:
«ми погодилися здійснити СПІЛЬНІ заходи для посилення тиску на Росію та ПІДТРИМКУ України»,
— і далі перелік кроків, які були спрямовані на узгодження санкційного тиску фактично між ЄС та США.
Це було далеко до поїздки Зеленського у Вашингтон.
Фактично Кремль не відчув моменту і, заради тактичного успіху (зірвати поїздку Зеленського), отримав стратегічний провал — відкрив новий етап, оскільки прорахувався, що призначать Рубіо, а не Віткоффа.
За кожним результатом стоїть процес, і щоб оцінити, до чого йде результат, варто фіксуватися саме на процесі, а не на його поточних, часто побічних проявах.
Тож, як казав Сенека: «Той, хто здатен терпіти потрібного моменту, — переможе все».
Так як усе ж таки ми рухаємось: «коло» чи «спіраль»?
P.S. ще невеличкий момент закину в коментарі