Репараційний кредит: видати не можна залишити.
💬 Зараз заголовки української преси рясніють чимось на кшталт «Бельгія висловила ультиматуми та заблокувала», але зміст у тому, що бельгійський прем’єр не висловив жодних нових умов, які не були оприлюднені декілька місяців тому і з якими працювала Європейська Комісія.
Саме за результатом цих напрацювань напередодні зʼявилися повідомлення в Politico та Reuters, які посилалися на заяви дипломатів, у тому числі бельгійських, що знайдено форму компромісу.
Добре, якщо видання могли надати неповну картинку чи зманіпулювати коментарями посадовців, то напередодні саміту є цілий ряд заяв на кшталт🗣:
"У найближчі тижні ми надамо Україні кошти, що дозволять оборонятися щонайменше три роки завдяки позиці, яку ЄК виділить Україні і яка буде відшкодована у відповідний момент завдяки репараціям, які Кремль виплатить Україні",
— зазначив міністр МЗС Франції напередодні у Люксембурзі.
Що важливо, це те, що французька дипломатія та бельгійська традиційно є доволі тісними партнерами. Це підтверджує, наприклад, той факт, що на початку жовтня саме лідери Франції, Люксембургу та Бельгії висловили на той момент застереження щодо використання активів, але потім їх зняли, як можна судити з заяви міністра МЗС Франції вище.
Подібну оптимістичну заяву висловив і президент Європейської Ради Кошта.
Але ще до початку основної частини саміту український президент, який також прибув у Брюссель, повідомив, що спочатку буде укладено «щось на кшталт рамкової угоди», а технічні деталі узгодять пізніше.
➡️ Зрештою, ЄС у комюніке саміту гарантував забезпечити повне фінансування України (військових та бюджетних потреб) терміном на 2026 і 2027 роки. Власне, це і є ніби основа рамки.
❓ Що могло вплинути?
➡️1. Суто Бельгія? Хоч, це ключова країна, але, як написав вище, прем’єр Бельгії висловив ті ж самі умови, що й місяцем раніше, після чого були проведені консультації та, ніби, досягнуто консенсусу за попередніми повідомленнями — про що повідомляли самі ж бельгійці.
➡️2. Позиція США? Напередодні ЗМІ повідомляли, що американці, наче, проти. Але це було до введення санкцій та скасування Будапешту, і далі окремих повідомлень у ЗМІ підтверджень не було.
➡️ 3. Схоже, є розбіжності між поглядами ЄС та України щодо використання заморожених активів, про що свідчить заява Мудрої, яка, очевидно, є лише відображенням залаштункової комунікації й позиції частини дипломатії України. Вона напередодні висловилася спочатку на конференції Money for Victory, а потім підтвердила виданню Reuters🗣:
"Позиція України полягає в тому, що будь-які умови (щодо цільового призначення цих грошей) підривають принцип справедливості. Тому що жертва, а не донори чи партнери, повинна визначити, як задовольнити свої найнагальніші потреби в захисті, відшкодуванні та компенсації",
— сказала в коментарі Reuters заступниця голови Офісу президента України Ірина Мудра.
Україна нещодавно оголосила про наміри закупівлі 25 систем Patriot, 150 літаків Gripen — це може собі дозволити лише за кошти заморожених активів.
➡️ З іншого боку, репараційний кредит і передбачав саме використання переважно на військові закупівлі, тому таку позицію частина європейської дипломатії могла сприйняти як деструктивну чи навіть спробу української влади уникнути контролю за використанням коштів.
Для об’єктивності краще ознайомитись повністю з заявою Мудрої та наведеними нею аргументами. Але питання доречності такої заяви залишається відкритим (для мене).
Тому у репараційний кредит, скоріш за все, втрутилася сукупність факторів, у тому числі з нашого боку, а не якийсь один.
У висновку:
📌 1. ЄС підтвердило зобов’язання в рамковій угоді забезпечити фінансування України на 2026 та 2027 рік. Хоча це виглядає «пожежним рішенням».
📌 2. ЄК додатково допрацює пропозицію репараційного кредиту на основі «рамки» до грудня.
📌 3. Залишається ризик, щоб українське просування «права на вільне визначення цілей використання коштів» не переросло у «просування намірів приватних інтересів безконтрольного використання».