🇳🇴 Норвезькі чарівники: як Осло може зробити подарунок Україні під Різдво
➡️ Єврокомісія цього тижня повторно проведе перемовини з Бельгією щодо використання заморожених активів для репараційного кредиту Україні.
Бельгія деталізувала свою вимогу. Насправді їх три, але щодо двох інших уже напрацьовані рішення. А ось по одній ЄК може зіштовхнутися з проблемою аж до квітня 2026 року. Йдеться про те, що Бельгія прагне гарантій, що санкції не будуть зняті з Кремля через непродовження 6-місячного терміну. Мова про те, що Бельгія прагне гарантій, що Угорщина не заблокує в якийсь момент наступні продовження європейських санкцій.
І хоч погодження репараційного кредиту не потребуватиме «згоди» з Будапешта, але бельгійський уряд ставить умову, яку можна вважати елементом «втягування» Угорщини.
Задовольнити вимогу Бельгії щодо Угорщини можна трьома варіантами:
▶️ 1. Провести юридичні зміни в ЄС, тобто змінити практику ухвалення рішень щодо санкцій. Такий варіант малоймовірний у короткостроковій перспективі, хоч реформа ЄС не лише обговорюється, а й готується на кінець 2030-х років. Це не підходить до вирішення бельгійських заперечень.
▶️ 2. Дочекатися виборів в Угорщині. Зміна уряду в Угорщині гіпотетично можлива лише у квітні 2026 року.
▶️ 3. Надати додаткові гарантії. Вчора з’явились додаткові повідомлення з Норвегії щодо готовності надати гарантії власним Суверенним фондом у 1,8 трлн євро для надання репараційного кредиту Україні в 140 млрд.
Політичні заклики використати Фонд для допомоги європейським колегам надати підтримку Україні розпочалися наприкінці жовтня. Станом на сьогодні до прем’єра Норвегії звернулись 5 політичних партій з проханням втрутитися у «ситуацію з Бельгією» та надати гарантії коштом Суверенного фонду.
➡️ Лідери партій наголошують як на політичному зобов’язанні Норвегії підтримувати Україну, так і на моральному аспекті: зароблених надприбутках, які забезпечені продажем енергоресурсів, що збільшився через витіснення Кремля (моральна логічність норвежців, якої варто повчитися урядовцям США).
Що важливо, з пʼяти партій, що звернулись до прем’єра, три — це ті, хто забезпечують більшість його уряду та відповідну підтримку.
Враховуючи розмір підтримки ідеї, прем’єр не може ігнорувати запит і тому надав розпорядження у стислі терміни підготувати пропозицію щодо участі Норвегії. А Міністерству фінансів доручено поглибити діалог із Брюсселем для узгодження деталей.
Попередньо у норвезьких ЗМІ повідомляють, що якщо уряд внесе пропозицію, то:
«У будь-якому разі, схоже, що можливу пропозицію уряду буде міцно підтримано в Стортингу (парламенті)».
Участь Норвегії як «гаранта» може нівелювати заперечення Бельгії, у тому числі щодо Угорщини, надавши стійку впевненість, що у разі форс-мажору є гарант у вигляді Фонду в 1,8 трлн євро.
Ймовірно, невипадково, одночасно з повідомленнями про посилення процесів в Норвегії, які у разі успіху потенційно можуть зняти заперечення Бельгії, почали посилено з’являтися невідомі безпілотники над військовими об’єктами та аеропортами Бельгії, що можна трактувати як метод психологічного тиску. Через це уряд Бельгії скликав Раду національної безпеки.
Єврокомісар з економіки Домбровскіс висловив роздратування Бельгією, зазначивши 🗣:
«Чим довше ми тягнемо (з прийняттям рішення), тим важчою буде ставати ситуація (як безпекова довкола Бельгії, так і загалом із рішенням)».
Але тепер процес може набрати нових обертів у разі долучення до нього Норвегії.
P.S. Окремо є перелік непідтверджених повідомлень, що потенційне залучення Норвегії та її Фонду стало можливим завдяки активній діяльності прем’єрки Данії Метте Фредеріксен.