🇷🇸 Процес очищення від Кремля запущено. Сербія: санкції в обмін на євроінтеграцію
💬 Впродовж трьох років ми багато говорили про Сербію, її місце, спроби балансувати, але при тому ж продавати зброю для України. Її намір євроінтеграції, але при цьому загравання з Китаєм та московією.
Але ситуація зараз різко контрастує у бік того, що Белград буде посилювати контакти з ЄС, у тому числі в рамках підтримки України як ключового індикатора, щоб «підтвердити для Брюсселя власну надійність».
Підемо з кінця:
➡️ 5 листопада президент Вучич попередив, що може доєднатися до санкцій ЄС проти Кремля:
«І Радбез, і уряд можуть змінити це рішення (не вводити санкції). Я вважаю, що важливо робити все можливе, щоб Сербія просувалася європейським шляхом».
Раніше Белград виключав цю можливість, а сам Вучич запевняв путіна, що цього не станеться.
➡️ Того ж 5 листопада Вучич проводить телефонну розмову з Зеленським, під час якої «обговорили євроінтеграційні процеси, співпрацю та безпеку».
➡️ 4 листопада, попри тривалий опір уряду Вучича протестам, сербський президент таки виконує одне з побажань Брюсселя — оголошує про намір провести дострокові парламентські вибори.
➡️ 2 листопада Вучич запропонував Євросоюзу укласти договори про купівлю боєприпасів та "забрати все, що у нас є". Так сербський президент вважає, що це могло б стати феноменальним внеском Сербії в європейську (вважай в українську) оборону.
➡️ Всередині жовтня Сербія незвично відкрито висловила розчарування Кремлем стосовно пропозиції та ціни щодо викупу підсанкційного НПЗ.
➡️ Одразу після цього Вучич розпочав комунікацію з власним виборцем, де заявив, що відмова вводити санкції проти Кремля є головною причиною гальмування євроінтеграції Сербії.
➡️ Ця ж заява стала наслідком рішення Європарламенту 22 жовтня, у рамках якого було прийнято резолюцію, в якій Белграду були висунуті зауваження, що зовнішня політика Сербії має відповідати лінії зовнішньої політики ЄС та безпеці.
❓ Так чому Белград починає, у межах багаторічної багатополярності, все більше орієнтуватись на Брюссель? Мова про саме зараз.
Є дві складові — безпекова та економічна:
📌 Безпекова
У жовтні, попри обіцянки промосковського Додіка «без бою та добровільно не залишати власну посаду» в Республіці Сербській (про це говорили в дописі "Після Кавказу Кремль близький до втрати впливу у ще одному стратегічному регіоні"), він все ж залишив її без бою та галасу, передавши посаду підтримуваній США Ані Трішич-Бабіч Ймовірно, в рамках угоди із США, оскільки 29 жовтня американці зняли з Додіка частину санкцій.
Попри те, що офіційно заведено вважати Додіка продовженням політики Вучича на сусідню Боснію та Герцоговину, насправді ж Додік, який об’єднував радикальні елементи сербського суспільства, був для Вучича тим же «троянським конем» Кремля, що створював відчутні ризики для безпеки Сербії і безпосередньо Вучича.
📌 Економічна
1 листопада США не продовжили виключення для сербського НПЗ з часткою московського капіталу, що належить NIS. Це означає, що кремлівська частка буде націоналізована чи примусово викуплена. А це, своєю чергою, означає, що те кремлівське лобі, яке заходило до сербського парламенту через NIS, втратить більшу частину можливостей.
➡️ Тож оголошення Вучичем про можливість дострокових виборів — це не випадковість, а цікавий хід, оскільки перезавантаження парламенту на тлі ослаблених сербських радикальних груп, що орієнтувались на Додіка (так, Додік мав прямий вплив на сербських депутатів), і руйнування олігархічного впливу Кремля через NIS дозволить Вучичу вивільнити Сербію з-під впливу Кремля.
Тож Сербія, щодо санкцій проти Кремля, ймовірно, доєднається у 2026 році після оновлення парламенту. І з цим пов’язана одна фраза Вучича:
«Я визнаю ми недостатньо сильні в геополітиці (в контексті звіту ЄС), але […] європейський шлях — це стратегічний вибір», заявив Вучич 6 листопада на зустрічі з послом ЄС у Сербії, додавши, що «він старий, щоб змінювати думку, але йому не довго залишилось (політично), і прийдуть більш молоді та енергійні, які зроблять як треба».