➡️ Раджу інтерв’ю людини, яка ще декілька тижнів тому читала найбільш секретні документи однієї з найбільш фахових розвідок світу — мова про Річарда Мура з МІ-6.
💬 Цікаве інтерв’ю про те, як його завербували, як загалом вербують розвідників, як розвідники говорять родині про те, що вони розвідники, і загалом про 40-річну службу Мура.
А я виділю з того інтерв’ю фрагменти, які стосуються України:
🔗 Мур наполягав на меншому моралізаторстві та меншій терпимості до дії Кремля.
Очевидно, що якщо ви шпигуєте на користь іноземної держави проти Сполученого Королівства і вас спіймають, то ви повинні очікувати наслідків за свої дії.
Ви також зрозумієте, чому я схильний відмовляти політиків від надто моралістичного підходу до питання шпигунства як такого. Велика Британія має досить ефективні розвідувальні організації, і ми активно збираємо розвіддані про інші країни.
Я вважаю, що менш терпимими слід бути до гібридних військових дій, які ми спостерігаємо з боку Кремля: підпали, замахи на вбивство. Для мене це переходить межу.
🔗 Мур вважає Китай активною загрозою.
Я вважаю, що очевидно, що Китай бере участь у діяльності, яка загрожує нашим інтересам, і ми повинні бути дуже рішучими, щоб протистояти цьому. Чесно кажучи, вони очікують, що ми це зробимо. Пекін поважає силу в цьому просторі.
🔗 Британська розвідка надавала дані та підтвердження американцям, що путін не планує зупинятись.
Всі відносини розвиваються, вони змінюються. Змінюються особистості, змінюється політика. Коли ви керівник MI6, ви маєте справу зі світом таким, яким він є, і продовжуєте це робити.
Україна є хорошим прикладом, де у Великобританії ми маємо дуже чітку позицію щодо ведення війни та підтримки українців. Наш голос чують у Вашингтоні. Тож ситуація змінюється, трохи коливається — це стиль роботи нинішньої адміністрації (Трампа) — але ми завжди на місці.
Наприклад, вона повідомляє нам, що путін не має наміру укладати угоду, що для нього це не є суто територіальним питанням, а йдеться про домінування та перетворення України на щось схоже на її сусіда, Білорусь.
🔗 Стратегія тиску на Кремль, яку пропонувала британська розвідка — це напряму докапіталізувати український ВПК.
За нинішніх умов — я базуюся на інформації, яку отримав кілька тижнів тому від наших спецслужб — [Путін] не готовий до угоди. На мою думку, відповідь на це питання полягає в тому, що на нього потрібно чинити більший тиск, щоб він був готовий до угоди.
Президент України явно готовий до угоди. Він — що вражає, в прагненні до миру — готовий віддати до 20% своєї країни, де-факто (не де-юре).
То що може це змінити? Більший тиск на полі бою. Українці мають недостатньо капіталізовану оборонну промисловість. Вони мають вільні потужності, які можна вирішити за допомогою грошей. Ми можемо дати їм більше, наприклад, дозвіл на використання зброї великої дальності, а також надати їм основи (технології) протиповітряної оборони. І є можливість чинити набагато більший тиск на путіна всередині країни.
Я не прикидаюся, що це дасть миттєві результати. Ми маємо бути терплячими. Я говорив про надзвичайну важливість цього для західного альянсу — щоб ми не програли цю боротьбу волі.
🔗 Британська розвідка має достатні дані, щоб пов’язувати результат війни в Україні з посиленням чи зменшенням ризиків в Південній Азії.
— Ви малюєте картину тривалої війни, що нас чекає?
Мені платили за те, щоб я крав секрети, а не розгадував загадки.
Але дуже важливо, щоб ми не програли цю боротьбу волі. Не тільки через путіна та інших московських високопосадовців — це може спровокувати спроби випробувати нашу оборону, деякі з яких ми бачили останніми тижнями, — але й тому, що президент Сі дуже уважно стежить за цим.
З часу міжнародної фінансової кризи китайське керівництво розвинуло наратив про слабкість Заходу. Існує реальна небезпека, що якщо він побачить нашу слабкість щодо України, то зробить висновки щодо своєї поведінки в Південно-Китайському морі і, можливо, щодо Тайваню.
Найцікавіша порада розвідника з 40-річним стажем — не давати керівництву звіти у п’ятницю.