Про московію
Одна з найбільших помилок при будь-якому аналізі — видавати особистий досвід за реальний стан. Але я допущу таку помилку свідомо. За останні 3 роки в мене було доволі багато спілкування з іноземцями, які мають і фаховість, і фантастичну освіту, і все добре до того моменту, поки не заходить розмова про московію.
Таке відчуття, що реальний аналіз московії в Європі зупинився десь в часах Холодної війни і тому сучасний режим прирівнюється автоматично до Радянського Союзу, який у декілька разів був більшим та могутнішим за нинішні залишки імперської московії. Плюс, слабке розуміння кегебістської сутності і владної вертикалі і те, що імперська культура виходить далеко за логіку «користі/втрат».
З американцями ще гірше.
Тож те, як «з ноги» заходять американські посадовці в європейські кабінети і розповідають про «неможливість зміни (послаблення)» Кремля до критичної точки, свідчить або про свідому маніпуляцію, або про все те саме нерозуміння.
Це зміна акцентів — замість того, щоб далі розширювати санкційний тиск і покращувати українські можливості та досягати того, чого немає — США ставить фокус на тому, чого ще немає, уникаючи відповідей та бачення, як зробити так, щоб було.
А що було?
1. Стрімке падіння нафтогазових доходів, тренд яких буде продовжуватись.
2. Ріст дисконтів на московську нафту в чорноморських і балтійських портах до 20$ (із 10–13$ перед цим). У тихоокеанських — до 5–6$ (із 1–2 доларів). Це все може бути ситуативно, що і було у 2023, але й гнучкість за ці роки московської економіки значно скоротилась.
3. Санкції США, які від учора офіційно почали діяти, за оцінками самих московських економістів будуть завдавати 150 млрд рублів збитків щомісячно. Це скоротить нафтогазові доходи з 750 млрд до 600 млрд на місяць. А, для прикладу, у 2024 році середній щомісячний дохід складав понад 1 трлн рублів.
4. Почала стрімко зменшуватись податкова база Кремля, що неодмінно при довготривалому ефекті призведе до ще більшого скорочення видатків на війну, ніж це було заплановано на 2026 рік.
Загалом нижче податкового плану виявилися збори всіх ключових податків: ввізного ПДВ — на 1,3 трлн рублів, ввізних мит і акцизів — на 328 млрд рублів, податку на прибуток — на 160 млрд рублів, ПДФО — на 36 млрд рублів, утильзбору — на 888 млрд рублів, випливає з оцінок ЦМАКП.
5. ЦБ урочисто заявив, що виявив «бомбу повільної дії»: обсяг проблемних кредитів (це ті в яких вже або пропущені платежі, або перестали платити) тільки в юр.осіб досяг 10 трлн рублів. За неповний рік обсяг проблемних кредитів збільшився на 1,9 трлн. Якщо до початку війни проблемних юридичних осіб з кредитами було 65 тис., то зараз — 165 тис. Причому зі 100 тис. за майже 4 роки нових проблемних кредитів юр.осіб — 41 тис., або 41% — утворились за 9 місяців 2025 року.
↪️ Так, ми у важкій ситуації, але вона не безнадійна. У моїй уяві ми як Гендальф Сірий б’ємось в тих печерах зараз за всіх із пережитком минулого — демоном Балрогом (імперською московією), де немає розуміння, хто переможе, і ворог великий, небезпечний, може і буде продавлювати та посувати, але зрештою має слабкі місця.
І треба дві допоміжні умови для прийнятного результату: «щоб братство кільця не підставляло» (союзники) і була достатня віра у власні сили перемогти демона, бо колективна сила волі нації визначає її здатність до опору та місце у світі.
P.S. Гендальф-Сірий переміг, але фактично загинув, проте був повернутий богами Валлар у розкритій формі Гендальфа-Білого. Так ось, воля Валлар — це кожен з нас: дії кожного з нас, думки, віра. І яким буде наш Гендальф (Україна) залежить від нашої волі.
Знаю, це пафосно звучить, але воля нації визначає форму держави, з чим погоджувався навіть прагматик Макіавеллі. А воля українців достатньо сильна, щоб перетиснути очарованого короля Теодена (Трампа), і склоки в «братстві персня», і зробити Гендальфа-Сірого Гендальфом-Білим не через переродження, а через перетворення — як було за сюжетом фільму, а не канонами книги.
Українці не раз демонстрували вже, що здатні ламати "канон".