Про мирний план і не тільки
Фактично 28 пунктів Віткоффа–Дмитрієва у ході перемовин у Швейцарії були розбиті на три групи:
🛑Перша, які одразу в ході перемовин були «доопрацьовані». Тобто ті пункти, до яких Україна внесла пропозиції, і їх американська делегація на чолі з Рубіо визнала конструктивними.
🛑Друга — чутливі питання, як-от територіальні, які потребуватимуть прямої комунікації Зеленського з Трампом і до їхньої зустрічі вирішуватися не будуть, на що погодилася й американська сторона.
🛑Третя — це питання, які стосуються Європи чи НАТО і будуть обговорюватись із залученням європейських представників.
➡️ Тобто українська делегація за підтримки європейців попередньо змогла мінімізувати наслідки від появи плану Віткоффа–Дмитрієва, при цьому викликавши лише «обмежене роздратування Трампа».
Дії Трампа та вранішні інсайди від Рубіо свідчать, що 27 листопада вже не є дедлайном і що далі будуть перемовини по кожній із трьох груп, термін яких чітко невизначений.
З цікавого:
🔗 1. Трампу не сподобалось, що 28 пунктів стали публічними до зустрічі. Але це те, що було вкрай необхідно зробити й про що я писав пару днів тому, щоб ці пункти перестали бути «примарами» і був конкретний об’єкт (документ), який набирав критики. Обсяг міжнародної критики зламав ультимативну позицію американців.
🔗 2. Bloomberg і ще кілька видань підтвердили, що Рубіо про ці пункти не знав, а Трампу вже показали документ, коли ці пункти були «інформаційно легалізовані», — тож десь ми з Вами мали рацію. Трамп дав умовну відмашку спробувати, не дуже залучаючись у процес, чим і пояснюється його тривалість мовчання і відносна пасивність у процесі.
🔗 3. Рубіо не просто так заявив у Швейцарії, що не знає про «європейський план», який ніби представили європейські країни напротивагу 28 пункта про що повідомили ЗМІ. Щоб правильно м’яч перейшов на бік Кремля, вкрай важливо, щоб Трамп сприймав корекції, як «американську волю», а сам документ — як досягнення американської дипломатії. А тому натяки, що там можуть бути «європейські пункти» можуть призвести до зайвих проблем, оскільки Трамп може сприйняти це так, ніби Рубіо провів погані перемовини і його «продавили».
🔗 4. Попри наявність Віткоффа на перемовинах, ми з заяв та комюніке бачимо, що як за посадою, так і за моральним лідерством процесом керував Рубіо (що і має бути по посаді), чітко визначаючи форму та динаміку перемовин з американської сторони та формуючи для задоволення Трампа тон «найпродуктивнішого дня». Попри інсайди медіа про напружений початок.
Це дозволяє мінімізовувати негативні реакції Трампа і дає підстави, що після майбутньої зустрічі з Зеленським і роботи американців з «європейською частиною» питань напряму за результатом буде сформовано вже пропозицію для Кремля «28 пунктів», які передадуть, і той опиниться в дипломатичній ситуації, в якій ми були менш ніж 24 години тому.
А далі це може спровокувати Кремль на ряд помилок, бо він не погодиться (він і на поточні 28 пунктів не особливо погоджувався, а радше просто підігравав в розрахунку отримати тиск США на Україну). Тож видозмінені 28 пунктів можуть спровокувати Кремль на помилку в позиціонуванні, як це було перед Будапештом, і отримати наслідки у вигляді санкцій.
Нові санкції проти Кремля — ймовірний сценарій подібно до Будапешта у разі, якщо процесом буде керувати Рубіо.
Але спромогтися такої динаміки буде важко через дві причини:
➡️1. Кремль зробить свій хід через непублічну складову лобістів, дотичних до Кушнера/Венса/Віткоффа.
➡️2. У Рубіо екзамен у Венесуелі, а раптовий дедлайн 27 листопада з’являвся не просто так. Є теорія, що американці почнуть діяти довкола Мадуро після Дня подяки або Різдва через те, що значна частина військово-політичного керівництва на святах.
Тому цілком ймовірно, що один з аргументів Віткоффа для отримання кивання Трампа щодо плану був аргумент про те, що треба «закрити там питання, щоб сконцентруватись довкола Венесуели».
В результаті станом на зараз «пік ризику» пройшли, але попереду ще декілька раундів «посування стін», щоб всадити Трампа знову на потрібний стілець.