Послання Каллас бельгійцям «припиніть скаржитися»
💬 Так сприйняли європейські дипломати приватну зустріч у Брюсселі з Каєю Каллас, про що інформує брюссельська преса. Голова європейської дипломатії також жорстко відповіла, що вона, як естонка та представниця східної Європи, краще знає, ніж будь-хто в Бельгії, «що таке московія» і які ризики можуть бути, якщо Бельгія продовжить ховатись за «виправданнями».
“Вона дивувалася, чому Бельгія так хвилюється. До якого суду збирався йти Кремль? Який суддя коли-небудь винесе рішення для московії щодо цього?”,
— сказав один чоловік, який стежив за зустріччю. Каллас також порівняла репараційний кредит Україні з зобов'язанням Іраку виплатити понад 50 мільярдів доларів репарацій Кувейту після вторгнення 1990 року.
➡️ Ця зустріч Каллас є елементом ширшого процесу, що активує Європейська комісія цього тижня на чолі з Урсулою фон дер Ляєн для досягнення репараційного кредиту для України.
Нагадаю, що на проміжних зустрічах у жовтні після багатообіцяльних консультацій і попередніх заяв послів про майже узгоджені питання з Бельгією за кілька годин до самої зустрічі бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер знову висловив заперечення, які були ніби вже погоджені.
Як наслідок, питання на рівні міністрів було знято з розгляду (як неузгоджене), а натомість погоджено на рівні лідерів ЄС політичне рішення «забезпечити повну фінансову підтримку України для покриття її потреб у 2026 та 2027 роках», — про що заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта, відзначивши при цьому наявність "технічних питань", які ще потребують вирішення.
❗️ Але Європейська комісія не відмовилась від ідеї використати готівку заморожених активів для надання коштів Україні у 2026-2027 роках.
Паралельно, ймовірно, відчуваючи підтримку «і позицію» власного уряду, а також європейський тренд, який схиляється до використання коштів заморожених активів, Генеральна директорка Euroclear Валері Урбейн пригрозила, що готова позиватися до Європейської комісії, якщо та вирішить примусово вилучити на користь України розміщені в установі активи центрального банку московії загальним обсягом 180 млрд євро.
Натомість ці погрози Euroclear і навіть корупційний скандал в Україні не зупинили кампанію заходів, які вчиняє Європейська Комісія, щоб узгодити рішення щодо використання заморожених московських активів для підтримки України.
У рамках наміру встигнути до грудневого (річного) саміту ЄС цього тижня Урсула фон дер Ляєн анонсувала 🗣:
«Наступним кроком є те, що Комісія готова представити юридичний текст».
І далі додала:
«Щоб було дуже зрозуміло, я не бачу жодного сценарію, за яким європейські платники податків сплачуватимуть рахунки»,
— ніби заперечуючи постійні скарги Бельгії, підсумувала Урсула фон дер Ляєн.
Дії ЄК з оприлюднення тексту фактично поки неузгодженого рішення є нетиповим кроком, ймовірно, спрямованим на те, щоб здійснити публічний тиск на Бельгію. Зазвичай ЄК оприлюднює юридичний текст, коли в рамках неформальних перемовин розуміє, що є достатня підтримка рішення. Тут же оприлюднення тексту посилить дискусію довкола рішення, що потенційно має посилити інформаційно-політичний тиск на Бельгію.
Тобто такий крок ЄК виставить назовні суперечності європейської бюрократії, які зазвичай максимально приховуються за неформальною комунікацією аж допоки рішення не буде попередньо узгоджено, а за процес ми знаємо з уривчастих зливів у ЗМІ.
➡️ ЄК не хоче відставати від плану і вже у грудні, як і планувала, планує узгодити «репараційний кредит», щоб виконати взяті політичні зобов’язання напередодні. Попередньо ЄК опрацьовує запасні варіанти «Б» і «В» з фінансуванням, але бажаним за об’ємом і можливостями є саме виділення репараційного кредиту.
Тому ЄК максимально посилює власну діяльність для фінального узгодження: «Годі жалітись», — поділився враженням від сигналів Каї Каллас після зустрічі один із дипломатів.