📉 🛢Криза у нафтовому секторі Кремля позбавила гнучкості банківський сектор. Аналітичні центри Кремля попереджають про банкопад
Нафтогазові доходи формують близько 30% бюджету московії, але, на думку різних експертів, частка нафтогазового сектору через дочірні зв’язки нафтогазового сектору з ненафтогазовим насправді може сягати понад 60% бюджетоутворювальних податків. Плюс продаж нафтогазових доларів на внутрішньому ринку є головним джерелом валютної виручки.
🗒 За листопад 2025 року уряд московії відзвітувався, що середня ціна експортної марки Urals впала до 44,87$ від ціни 54$ у жовтні. Urals втратив у ціні до 9$, або 18% через вимушеність надавати покупцям додаткові знижки після введення санкцій на Лукойл і Роснефть.
З початку року ціна на московську нафту загалом впала на 33%, або 23$, і тепер рублева ціна на рівні 3256, що на 35% менше, ніж закладено вже в переглянутий у квітні бюджет, коли прогнозовану ціну на рік опустили з 68,7$ до 58$. При переведенні у рублі ситуація виглядає ще гірше: 3256 рублів за барель — це менше на 38% від рублевої ціни, що була закладена вже у переглянутий бюджет (5280 рублів за барель), і на 49% менше від першочергово закладеної ціни й курсу на рік (від 6630 руб/бар).
Прибутки ключових нафтових експортерів Кремля падають не тільки через ціну і знижки, але й через супутні видатки:
📌 1. Після ударів по нафтових танкерах московії ціна на страхування з московських портів зросла. За даними найбільшого у світі страхового брокера Marsh, покриття витрат на відвідування російських портів збільшилося на понад 250% у Чорному морі. Раніше ставки коливалися від 0,25% до 0,3% від вартості судна, але тепер страховики вимагають до 1%.
📌 2. Відмова компаній від співпраці. Турецька судноплавна компанія Besiktas Shipping, яка володіє пошкодженим біля узбережжя Сенегалу танкером «Mersin», заявила про припинення усіх операцій з московією через надвеликі ризики для безпеки.
📌 3. За даними Bloomberg, через санкції рекордний обсяг нафти кремлівські компанії вимушені тримати на воді. У результаті за осінь обсяг сировини, що знаходиться в танкерах, збільшився більш ніж на 20%, а їхній час у дорозі до китайських портів — у півтора раза. Один додатковий день перебування танкера, завантаженого нафтою, на воді тільки на технічні потреби (без страхування та зарплат) коштує від 3000 до 8000$, залежно від виду танкера.
Це тільки частина супутніх факторів, окрім ціни, що прямо впливають на зменшення прибутків таких нафтових компаній як Роснефть.
🔄 Зниження чистих прибутків підриває гнучкість компанії утримувати надбудови над компаніями ненафтогазових секторів.
Так, банк «МКБ» Роснефти, що посідає 7 місце за об’ємом і має статус системно важливих для банківської системи, повідомив, що з початку року заборгованість за кредитами з пропуском виплат зросла на 700%. Сума неповернутих кредитів у термін сягнула 668 млрд, що є 28% від всього портфелю банку.
У 2017 році Роснефть викупив банк за дорученням уряду, щоб врятувати його від банкрутства, тоді Роснефть врятувала банк, заливши в капітал сотні мільярдів через депозити терміном до 2066 року. Цікаво чи зараз буде така можливість? Тим паче, коли вже залиті депозити не підкріплені працюючими кредитами.
🗒 Близький до Кремля ЦМАКП надав звіт, у якому попереджає, що до жовтня 2026 року може відбутись системна та неконтрольована банківська криза.
Поки стрімке зменшення доходів в нафтових компаніях ставить під загрозу всі «ненафтогазові надбудови», як-от банківський сектор, для прикладу, частково яким і володіють ці компанії, бо зменшується об’єм доступних коштів для гнучкості.
🔗 За 9 місяців 2025 року Роснефть зафіксувала різке падіння фінансових показників: чистий прибуток скоротився на 70% і становив лише 3,51 млрд$ проти 11,72 млрд$ роком раніше.