🗣 «Ми тупо просираємо все», — коротко про ситуацію від московського олігарха
І хоч засновник найбільшого металургійного холдингу «Русал» Дерипаска славиться своїми контроверсійними заявами для московського суспільства, останні, як-не-як, вкрай цікаві.
«Ми тупо просираємо все, що вдалось мобілізувати у 2022-23 роках такою важкою працею. Йде якийсь немислимий примітивний експеримент, який безславно закінчиться банкрутством тисяч підприємств."
— заявив він.
Але ви думаєте, "тупим експериментом" Дерипаска назвав війну, яку продовжує вести путін?
Його випад був спрямований на політику ЦБ та завищений курс рубля:
«Вся країна ламає голову, де ці розумники, які пояснюють, за рахунок чого ціна курятини так стане нижчою».
Більшість економістів обґрунтований курс рубля до долара називають понад 115–120, але він продовжує утримуватись в межах 80.
Ймовірних причин цього стану декілька:
▶️ 1. Втрата гнучкості системою. По-перше, будь-яка емісія є ризикованою сама по собі, бо може розігнати інфляцію. Загалом поточний бюджетний та макроекономічний стан навряд можна вважати гнучким.
▶️ 2. Ризик колапсу банківської системи. ЦБ проводить закриту емісію через РЕПО, змушуючи банки викуповувати під фактично надруковані кошти цінні папери Мінфіну. Але при цьому банки зіштовхуються зі зменшенням власної ліквідності. Ліквідність банків підтримується депозитами фізичних та юридичних осіб, де понад 90% депозитів у банківській системі перебуває в рублях. Різке здешевлення рубля чи навіть ситуативна втрата контролю при його емісії спровокує хвилю виведення депозитів, що є останнім рятівним колом для банків на тлі урядових втручань із примушенням щодо облігацій та необґрунтованих кредитів і реструктуризацій для компаній ВПК.
▶️ 3. Фінансова мобілізація. На тлі нещодавньої заяви Сирського, що певний час українські військові знищують більше окупантів, ніж ті надходять на фронт, — емісія, що може втратити контрольованість, може призвести до руйнації всієї фінансової схеми мобілізації Кремля через знецінення рубля, валюти, в якій відбуваються виплати.
Шпагат Кремля
Кремль перебуває між дилемою: емісія, що може стати неконтрольованою на тлі виснаження банківської системи та відсутності страхових варіантів як зовнішнє фінансування у разі потреби, чи виснаження резервів через недоотримання валютних експортних надходжень. Все це поєднується з необхідністю забезпечувати війну.
Проблеми з нафтовими доходами загострюються
Через те, що Кремль не може реалізовувати безперервний потік нафти, кількість танкерів з московською нафтою на воді продовжує накопичуватись, про що свідчать дані Bloomberg, що провокує Кремль надавати ще вищий дисконт на основну марку Urals, який вже досяг 27$, збільшившись з 22$ показників минулих тижнів. Тобто ціна на московську нафту менша за 33-35$ і продовжує сповзати вниз.
Доходи від основного нафтового податку скоротяться понад вдвічі
Як наслідок, НДПИ (податок на видобування корисних копалин) у січні 2026 прогнозовано складе 370 млрд рублів. Для порівняння, у січні 2025 дохід був 840 млрд. Тобто, цьогорічний менше на 56% ніж минулорічний.
Кремль йде в економічний ва-банк
На тлі повідомлень, що у Хакасії повністю призупинили виплати бюджетникам через відсутність коштів у бюджеті, що своєю чергою сталось через загалом рекордний дефіцит місцевих бюджетів, що може досягти 700 млрд, стало відомо, що в деяких регіонах, які різали регіональні виплати за підписання контракту (Татарстан, Чувашія), — підвищують їх знову.
Але цікавими тут є три моменти:
➡️Перший — що власне це відбувається на тлі дефіциту, який нікуди не зник, а пришвидшено загострюється.
➡️Другий — підвищення діють переважно 3 місяці.
➡️Третій — відбувається це на тлі заяви Сирського, що певний час українські сили знищують більше ворога, ніж прибуває.
Загалом ситуація, як і ця дія, демонструє, що Кремль йде у повний економічний ва-банк у намаганні в період поки відбуваються процеси «гри з Трампом», не продемонструвати ще більшу слабкість власної позиції. Але наслідки таких демонстрацій будуть зрештою вкрай дорогими.