🇪🇺 ЄС у роковини вторгнення може зафіксувати зміну підходу щодо тиску на Китай та Індію
💬 Впродовж широкомасштабного вторгнення вторинні санкції проти китайських та індійських компаній вводилися, але переважно були пов’язані з «малими компаніями», особливо якщо це стосувалося енергетичного сектору. Більшість вторинних санкцій США та ЄС були зосереджені на невеличких приватних або напівдержавних трейдерах, судновласниках, логістичних операторах, які створювалися як «дочірні-одноденки» з урахуванням ризику, що їх можуть санкціонувати.
➡️ Зміни в підходах почали фіксуватися наприкінці 2024 року з початком політичного та дипломатичного тиску на Індію та Китай як країн, що фактично спонсорують війну проти Європи, забезпечуючи енергетичний ринок для Кремля.
➡️ Першою ластівкою змін підходів став 18-й санкційний пакет у липні 2025 року, де ЄС ввели вторинні санкції на НПЗ Nayara Energy Ltd., де значну частку має «Роснефть». У тому ж пакеті було затверджене рішення щодо заборони імпорту індійських нафтопродуктів, вироблених з московської сирої нафти з 1 січня 2026 року.
🇬🇧 Паралельно Велика Британія розширила політику введення санкцій проти Китаю на тлі все більшої ролі Пекіна у підтримці московської здатності вести війну. 15 жовтня 2025 року Велика Британія вчергове розширила санкції проти Кремля, але особливістю цього розширення стало введення Лондоном вторинних санкцій саме на значні за значенням китайські компанії та інфраструктурні об’єкти як-от: Шандунський порт Цзінган, Шандунський порт Хайсін, Шандонська компанія міжнародного порту Баоган, Національна трубопровідна група — Бейхайська компанія природного газу, Шандонська нафтохімічна компанія Юлун.
Це стало першим значним випадком введення вторинних санкцій в енергетичному секторі не на окремих осіб чи китайські компанії-прокладки, а на значних китайських суб’єктів енергетичного імпорту.
➡️ Вже на початку 2026 року, за попередніми повідомленнями, країни ЄС хочуть узгодити новий пакет санкцій проти Кремля до 24 лютого. Зазначається, що попередньо акцент на вторинні санкції буде саме на Індію та Китай з ціллю спонукати їх до відмови від московських енергоносіїв. Про це заявив представник ЄС із санкцій Девід О'Салліван🗣:
«Це наша можливість чинити максимальний тиск на інші країни, щоб вони відійшли від російської нафти та ще більше вдарили по доходах Кремля».
Він зазначив, що нові санкції будуть націлені на порти, НПЗ та іншу енергетичну інфраструктуру третіх країн, зауваживши:
«Ми знаємо, що на ринку, ймовірно, навіть надлишок нафти. Це момент, щоб натиснути ще сильніше (на енергетичний сектор Кремля)».
Такий санкційний підхід у 20-му пакеті ідейно відрізняється від минулих, оскільки націлений на «материнських» індійських чи китайських акторів. А отже, побудова таких дій закріплює новий підхід Європи та Британії в тиску на Індію та Китай, що базується на піднятті порогу ризику для значних місцевих енергетичних акторів.
Чи вдасться узгодити вагомий пакет санкцій саме до 24 лютого — під питанням через політику, яку обрав Орбан. Особливо на тлі власної передвиборчої програми та дружніх контактів з Пекіном.
Але, що вартує фіксації, так це саме зміна парадигми накладання санкцій, де на тлі чутливих станів московського нафтового і газового сектору, у тому числі через ефект попередніх санкцій, тиск на треті країни може мати посилений ефект, що своєю чергою, якщо може й не призвести до значного скорочення закупівель, то значно розширити ризики для імпортерів московських ресурсів, а відповідно — аргументацію їх вимог щодо більших дисконтів, які зараз і так є рекордними.