🇪🇺 Європа може завдати смертельного удару США 🇺🇸без жодного пострілу
🔗 Сунь-Цзи в трактаті «Мистецтво війни» писав:
«Найкращий полководець перемагає ворога, не вступаючи з ним у прямий бій».
Європа зараз на війні через агресію США: зараз ця війна має холодну форму, і в інтересах Європи та всього Західного світу, у тому числі України, не допустити катастрофи — переростання її у прямий конфлікт.
Європейські столиці чітко висловились щодо Гренландії та символічно відмовились від приєднання до трампівської «Ради Миру»: відмови американський президент отримав від Франції, Британії, Німеччини, Нідерландів та Швеції.
Справжній бій розгорнеться на полях саміту в Давосі.
➡️ США продовжують шантажувати Європу від мит до питання продажу зброї Україні. А напередодні саміту та на тлі холодної зими збільшується ймовірність, що Білий Дім вдасться до шантажу й постачанням СПГ до Європи, закупівлю якого європейські країни значно збільшили на тлі відмови від московських енергоресурсів. Можливість таких кроків прописана в оновленій національній стратегії США
І здається, що ситуація безвихідна: безпекова та енергетична парасольки, троянські трампівські коні в Європі, як уряд Орбана, Фіцо чи Мелоні. Але є те, що перемагало зазіхання Трампа впродовж року без прямого зіткнення — загроза масового скидання американських «цінних паперів».
На тлі митної війни, незбалансованого бюджету, політичних атак на Федеральну резервну службу і, звісно, рекордного американського державного боргу — фінансова система США перебуває не в кращій формі.
➡️ Під час «Дня визволення», яким Трамп назвав 2 квітня, тобто дня оголошення світу митної війни, особливу увагу отримала Японія 🇯🇵: рис та автомобілі.
Конфлікт доходив до того, що японські міністри скасовували зустрічі з американськими колегами, Трамп називав Японію «розбещеною країною» через відмову купувати американський рис, а політичний конфлікт виходив навіть за межі японської стриманості.
Максималістські вимоги Трампа зривали торгові перемовини. До… До того, як у квітні стали надходити інсайдерські повідомлення про те, що Японія, яка володіє 1,1 трлн $ американського боргу і є найбільшим тримачем, продала 20 млрд $ на тлі погроз Трампа. Сума ця мізерна за розміром ринку та обсягів, але цей продаж був символічним, щоб надіслати США чіткий сигнал про ризики.
🔄 І це спрацювало. Трамп пом’якшив риторику щодо Японії, що пізніше дозволило підписати торгову угоду.
Європейські країни тримають приблизно 1/3 всього американського боргу, де найбільшими тримачами є Британія (865 млрд), Люксембург (421 млрд), Бельгія (466 млрд), Франція (376 млрд), Ірландія (340 млрд) та інші.
Британський прем’єр чітко заявив про позицію Королівства щодо Гренландії. Макрон і Франція загалом очолюють опір зазіханням Трампа, і тому французький президент зараз є ключовою фігурою атак американської адміністрації. Прем’єр Бельгії перед Давосом заявив, що дії президента США перетнули вже допустимі норми та червоні лінії. На Люксембург має значний вплив Франція, Бельгія та Німеччина. Тобто у разі необхідності Європа може без «одноголосних рішень», а в рамках лише національних дій забезпечити створення ризику скоординованого удару по борговій системі США.
⏩ Ризик атаки на борг має охолодити американських чиновників, як продемонстрував японський досвід.
А можливість цього сценарію демонструє Данія, пенсійний фонд якої продав усі американські облігації на суму 100 млн і чітко пов’язав своє рішення з погрозами Трампа.
Головне тут — створити достатній ризик, а для цього треба забезпечити масштаб завдяки заявам країн, що тримають основну суму американського боргу.