🇭🇺 Покерфейс змусить Орбана робити більше помилок: Україна має мінімізувати можливість Орбана заробляти електоральні бали на «конфлікті».
«Думаю, що в найближчі 100 років в Угорщині не буде парламенту, який би проголосував за вступ українців до Європейського Союзу»,
— заявив Орбана.
Дана провокаційна заява угорського прем’єра є черговою за останні 24 години та спрямована на "емоційну гіперболізацію" після того, як український президент на саміті в Давосі справедливо натякнув🗣:
«Кожен Віктор, який живе на гроші Європи і водночас продає європейські інтереси, заслуговує на потиличника».
Заява українського президента в емоційному, ідеологічному та навіть частково практичному ключі щодо угорського прем’єра є правильною.
🔄Але, з іншого боку, ця заява стає приводом для підживлення угорським прем’єром антиукраїнської риторики, що є однією з основ його передвиборчої кампанії: від псевдореферендуму щодо вступу України в ЄС до постійного створення з України та Брюсселя «зовнішнього ворога», яким немає чим займатись, окрім як "розвалювати Угорщину", чим, судячи з економічних показників Угорщини, успішно займається сам Орбан.
У попередніх матеріалах уже було окреслено, що політтехнологи Орбана обирають «конфліктність» та «створення зовнішнього ворога» як елемент передвиборчої стратегії.
Тому в рамках інтересів України та Європи важливо мінімізувати можливість переобрання Орбана, а відповідно — не дати основ для успішності його передвиборчої стратегії. Тому тут не про дипломатію, а саме про вимір конкретних інтересів — унеможливити переобрання Орбана.
Відповідно, не в інтересах України надалі вступати в перепалки та реагувати на провокації Орбана, бо вони здійснені саме з метою отримати реакцію від України та далі використати це в електоральних цілях.
Україна фактично є елементом і навіть учасником виборчого процесу в Угорщині через дії Орбана, який у внутрішні питання Угорщини втягує Київ. Відповідно поведінка України має бути вибудована з урахуванням специфіки впливу на електоральні процеси в Угорщині.
❓ Так чи потрібно «пробачати» Орбану всі заяви?
Ні, на принципові заяви та дії варто реагувати, бо це важливі елементи національної гідності та честі, але й треба бути хитрішими та продумувати кожну реакцію через виборчу призму. Тобто унеможливлювати угорському прем’єру використання української реакції у власних цілях.
❓ Якою може бути найкраща стратегія?
Ймовірно, найдоцільніше просто знецінювати Орбана як міжнародного актора. Вже будувати образ світу «без Орбана» та неминучість його поразки (навіть якщо Орбан зберігає шанси на збереження влади). Тобто будувати реакцію від того, що ніби угорського прем’єра вже не існує, він історія, і артикулювати повідомлення та дії не до прем’єра як актора міждержавних відносин, а до угорського народу в цілому.
Для прикладу, Орбан каже, що «угорський парламент не пустить у найближчі 100 років Україну», то оптимальною буде реакція не до Орбана, а до угорців🗣: «Ми сумніваємось, що чинна влада в Угорщині представляє інтереси всього угорського народу. Угорський народ у квітні самостійно вирішить, яким він бачить власне майбутнє: бути в цивілізованій, гармонійній частині світу демократій чи в союзі з диктатурами».
Деперсоніфікація, певний рівень ігнорування та знецінення всіх провокацій Орбана мають унеможливити для угорського прем’єра використання власне цих провокацій у виборчих цілях.
Орбан буде використовувати спотворену виборчу систему Угорщини з мажоритарною диспропорцією й адміністративний ресурс для збереження влади, але чим більшим буде загальний розрив, тим менше шансів, що для Орбана вистачить цих маніпуляцій.
Звісно, не можна залишати Орбану «трибуну» (тобто повністю його ігнорувати), але й не можна переводити «дебати» у ту площину (високу конфліктність), що вигідна угорському прем’єру. Орбан зварить себе сам.
Я б назвав це стратегією: «Жаба вариться — планета крутиться».