Серія «контрольованих зливів» для блокування участі азійських країн у програмі закупівлі озброєння для України
💬 Кілька днів тому стало відомо, що ніби Південна Корея планує приєднатись до програми PURL із закупівлею озброєння для України. Такий крок був би логічним у рамках стримування поглиблення співпраці Кремля з Пхеньяном. Плюс цей крок збільшував би прихильність європейського ринку до корейських оборонних компаній, які активно прагнуть отримати доступ до платоспроможних замовників.
❓ Хто в Кореї зацікавлений в PURL, а хто ні?
Очевидно, що оборонне лобі зацікавлене в PURL. Розвідка зацікавлена. Ймовірно, і ряд стратегів Кореї, які оцінюють рівень співпраці Кремля з північною Кореєю, теж зацікавлені. Незацікавлені — політики.
Оскільки після оголошення воєнного стану Юн Сук Йолем владу утримує Демократична партія Кореї (ДПК), яка є лояльною до Кремля та прихильною до діалогу з Пхеньяном. Як мінімум ряд корейських політичних кіл.
Свого часу, до подій з оголошенням воєнного стану, Директор офісу національної безпеки Півд. Кореї, генерал Шин Вон Сік в уряді Юн Сук Йоля, просував жорсткий підхід до північної Кореї та розглядав відповідь Кремлю за поглиблення співпраці з Пхеньяном саме через військову підтримку України. На жаль, генерал був призначений відносно незадовго до сумнозвісних подій і не встиг посунути політичну рамку.
Зараз же позицію директора офісу нацбезу займає дипломат Ві Сон-лак, який виступає за прагматичні відносини з Кремлем та діалог з Пхеньяном. Ві Сон-лак власну дипломатичну кар’єру будував як надзвичайний і повноважний посол Республіки Корея на московії.
Втручання Кремля у безпекову конфігурацію регіону. Звіти корейської розвідки про загрози такої співпраці. Показово агресивні дії північної Кореї, плюс зацікавленість корейського ВПК в Європі спонукають аналітичні та промислові еліти підштовхувати не дуже мотивований уряд на розширення підтримки України.
❓ Яка позиція Південної Кореї на цю інформацію?
Посольство Південної Кореї в Україні відмовилось коментувати, а МЗС підтвердило, що розглядає, але акцентувало, що поки це лише розгляд і що це буде нелетальна підтримка, у разі якщо буде. Про те, що процес дійсно є, свідчать погрози, які оприлюднили в МЗС московії.
Злиті інсайди про процес як метод блокувати ці процеси
Азійські країни мають власну специфіку, особливо у безпековій політиці. Країни регіону вкрай обережні. Тому до остаточного прийняття рішення урядові кола уникають комунікації щодо контроверсійних рішень. Військова підтримка України в Південній Кореї не є популярним кроком — згідно з соціологією (2024 рік), від 75 до 80% корейців виступають проти надання військової допомоги Україні. Тобто це значне електоральне гальмо. Ще й у червні в Півд. Кореї відбудуться місцеві вибори, які будуть індикатором чи продовжить, ДПК зберігати популярність, чи відбувається відкат.
Але елементом просування саме військової допомоги Україні залишається експертне та оборонно-безпекове середовище.
➡️ А зараз злитий інсайд змушує медіаполе ставити питання, а уряд вимушений відповідати, обтяжений електоральними очікуваннями та близькістю виборів. Оскільки остаточно рішення не сформовано, то урядовці відповідають в рамках цих електоральних орієнтирів, а потім вже сам факт цих відповідей слугує репутаційними обмеженнями навіть у разі зміни поглядів на ситуацію.
Тож ми маємо факт того, що Корея дійсно розглядає долучення до PURL, але злив про процес розгляду є елементом перешкоджання рішенню. Так само, як це відбулось у Японії, де уряд хоч і заперечив інформацію у ЗМІ (бо рішення не готове, а інсайди поставили перед потребою публічної відповіді на фактично світоглядну зміну), але явно відбувається процес щодо цього.
І те, що злиті інсайди впродовж 2 тижнів стосуються саме двох азійських країн, для яких це кардинальна зміна, і все це саме в контексті PURL, свідчить, що це чийсь процес блокування.
Тут з позитивного підтверджується, що є що блокувати (факт процесу), а з негативного — що ми про це знаємо, і значить це комусь вдається.