🇭🇺 Наскільки критичні блокування Орбана і чи є плани «Б», «В».
Станом на зараз угорський прем’єр блокує 3 важливі рішення для підтримки України:
• Офіційне відкриття кластерів щодо вступу.
• 20-й пакет санкцій, який мав би бути присвячений до роковин вторгнення
• 90 млрд пільгового кредиту, виділеного ЄС під заморожені активи московії на 2026-27 рр.
Орбан не здатен заблокувати технічні підготовчі процеси щодо виділення коштів. Це подібно до ситуації з відкриттям кластерів: офіційно Угорщина блокує, але сам процес рухається. Рішення Орбана блокує фактично кінцеву стадію — передачу коштів. А ця стадія має відбутись у 2-му кварталі 2026 року, тож до того час.
І, розуміючи часові рамки та межі критичності, є різні розрахунки.
📌 План «А» — це програш Орбана на виборах, які мають відбутись через 7 тижнів.
У разі зміни уряду і, відповідно, позицій, рішення буде розблоковане. Тоді Україна отримає кошти без будь-яких критичних наслідків.
📌 План «Б» — Орбан зберігає владу.
Тоді Угорщина отримує блокування значної частки дотацій та, ймовірно, втрачає право голосу в Європейській Раді. Погрози про позбавлення Угорщини права голосу не є пустими. Європарламент, комітети, Європейська Комісія за 2023-24 фіналізували юридичну основу для спроби обмеження Угорщини. Чому не застосовують зараз? Бо це ризикований для ЄС прецедент і може бути лише крайнім кроком — це раз. Два — вважається, що цей крок може збільшити підтримку Орбана та перешкодити реалізації базового сценарію «А».
📌 План «В» пов’язаний з планом «Б»
ЄС має декілька важелів тиску:
• Блокування дотацій, які вкрай потрібні Угорщині. Особливо після передвиборчого популізму угорського прем’єра.
• Ну і, власне, у крайньому разі — підведення до плану «Б», якщо поточних методів плану «В» не вистачить для мотивації угорця.
Не підігрувати Орбану
Я вже писав, що на тлі того, що жодна стратегія до цього не збільшила рейтинг «Фідес», тактика Орбана — це провокувати на реакції та далі використовувати їх у формуванні зовнішнього ворога у вигляді Єврокомісії та України.
Тому фактично всі дії Орбана спрямовані на тактику «штовхни мене». Єврокомісія свідомо не дозволяє себе втягнути у це. Наша ж дипломатія балансує: з одного боку, треба відповідати, а з іншого — не давати Орбану «їжі» для пропаганди.
➡️ Тому добре, що Україна запропонувала публічно ЄС та Угорщині (не Орбану) пропрацювати альтернативу з постачанням нафти через Одесу-Броди. Це гарний і дипломатичний хід, що руйнує образ «злої України, яка хоче позбавити угорця нафти».
А з іншого боку, удар по резервуарах станції Калейкіно (важливий логістичний вузол для магістрального нафтопроводу «Дружба») є демонстрацією Орбану, що якщо в нас дійсно є бажання перекрити постачання, то нам не треба чекати ударів Кремля по власній території й потім затягувати ремонт, то Україна може «випадково» досягти цього кінетичними методами на території московії.
Це робиться для демонстрації Орбану, що положення України попри погрози не настільки критичне і є можливість почекати. І те, що Орбан скасував скоординоване рішення з Фіцо щодо блокування транзиту електроенергії під аргументом «в Україні теж є угорці», є лише черговим прикладом, що є погрози, є те, що хочуть демонструвати, а є реальність.
А реальність така, що блокувальні дії Орбана не є критичними, вони є неприємними, але кінцевий результат може компенсувати ці неприємності.
Також у контексті 20-го пакета санкцій, який після розширення змісту, ймовірно, і так потребував би більше часу для узгодження через Грецію, Мальту та Кіпр. Хоч дипломати і ставили амбітну рамку 24 лютого. Навпаки, неприйнятий пакет під символічну дату посилить медійний та політичний тиск через розчарування на «приховано незгодних», і мова там не про Угорщину чи Словаччину. Саме інші політики не захочуть, щоб їх асоціювали із токсичним Орбаном, що перейшов межу неформальних правил ЄС після узгодження 90 млрд. Бо у разі офіційної, а не попередньої незгоди більшої кількості країн, ніж ці дві, намір розширення 20-го пакета взагалі могли б відкликати як ідею.