🇮🇳 Контрольна робота Індії щодо ставлення до московської нафти
За процесами в Ірані всі інші трохи відходять на задній план. А, на мій погляд, нещодавно в Індії відбулась непомітна, повсякденна, але цікава подія.
➡️ У позаминулу п’ятницю очікувалось засідання Генерального директорату судноплавства Індії, на якому розглядалось питання продовження ліцензій чотирьом московським компаніям: страхова компанія «Согласие», Група страхових компаній "Угория", СБЕРБАНК Страхування і АСТК, яким дозволялось надавати послуги страхування танкерам, що заходять в індійські порти.
Для Кремля страхування є чутливою темою на тлі заблокованих можливостей користуватись найбільшими та найдешевшими страховими ринками Великої Британії та Канади. Індійський ринок страхування став хоч і більш дорогою, але все ж таки альтернативою.
Для уникнення спекуляцій: відмова Індії надати ліцензії 4 московським компаніям НЕ позбавила б можливості московії страхувати власні судна для заходу в Індію, оскільки як мінімум ще 4 московські компанії мають ліцензії до 2027 та 2030 року. Але на вартість страхування це б вплинуло. Але нас цікавить інше.
❓ Так чим цікава ця новина?
Цікава вона тим, що за характером поведінки індійських урядових структур у таких моментах можна зчитувати напрямок руху уряду Індії загалом щодо московської нафти. Наскільки Нью-Делі «відповідально» та «довгостроково» ставиться до угод зі США щодо скорочення споживання московської нафти. Наскільки Нью-Делі мотивують відносини з ЄС, особливо після торгової угоди з Брюсселем.
Особливо цікаво на тлі того, що рішення Верховного Суду США ставить на паузу фіналізацію угоди між США та Індією, де хоч перемовини знову відновились, але тепер потребують узгодження нових параметрів.
Тобто цікаво, наскільки Індія буде «обережною» між комерційною привабливістю та політичними наслідками/реакціями.
❓ Тож що вирішили в Індії?
Почекати: чим завершаться події з тарифами, загалом чим завершиться зараз активна діяльність США на міжнародній арені. Зазвичай продовження ліцензії відбувається на строк від 1 року і більше (середній період 3-5 років). Генеральний директорат судноплавства Індії надав тимчасовий дозвіл московським компаніям терміном до 20 березня 2026 року, тим самим не задовольнивши повністю запит московських страхових компаній на ліцензію, але й не відмовивши остаточно. Дали час розважити ще.
Тобто взяли паузу.
Така поведінка Директорату підкреслює, ймовірно, і стратегію індійського уряду намагатись поки зберігати «кватирку» для московської нафти, але при цьому обмежено, щоб у разі чого продемонструвати Білому дому, що вони віддані угоді.
Дуже цікаво буде простежити, що буде 20 березня, бо це маленький, але знаковий індикатор, чи змінюється під тиском ставлення Індії до московської нафти та суміжного саме в основі.